Співавтор

Тарас Кононенко - доктор філософських наук

Стан українознавства на початок ХХІ ст. характеризується загальновизнаною константою: українознавство стало органічною часткою світової наукової системи. Про це свідчать і глибина його зародження та розвитку; і масштаби поширення; і кількісний, і якісно-критеріальний рівень; і теоретико-методологічна фундаментальність; і місце, роль, місія вітчизняного і зарубіжного українознавства (феномену Українського Світу), його внеску в універсальні скарбівні розвитку етнонаціональної та міжнародної цивілізації і культури, у формування світових екосистем етнонаціональних ідентичностей. Українознавство визнане як світова науково-інтегрована система в глобальних масштабах: не лише в етнічних обширах України (як нації і держави), а й на всіх континентах планети: харизматичний український етнос розвивається не тільки на терені України (майже 50 мільйонів громадян), а й у країнах від Австралії до Японії (від 20 до 30 мільйонів), історичне буття якого визначає динаміку поступу його харизматичних феноменів природи й культури, мови, науки й освіти, правових і соціально-духовних засад, родо-етнічних, національно-державницьких, релігійних та мистецьких норм, демократично-гуманістичних традицій. України не існує без цілісного Всесвіту, а Всесвіт не може бути цілісно-гармонійним без України. Закономірне визнання: відповідно – доля і місія України та українознавства є адекватно взаємозалежними та ідентичними в еволюції як змістів, так і форм, проблем і перспектив.

читати далі »