| Роки | Числа | |||
| 2013 | 1(46) | 2(47) | 4(48) | |
| 2012 | 1(42) | 2(43) | 3(44) | 4(45) |
| 2011 | 1(38) | 2(39) | 3(40) | 4(41) |
| 2010 | 1(34) | 2(35) | 3(36) | 4(37) |
| 2009 | 1(30) | 2(31) | 3(32) | 4(33) |
| 2008 | 1(26) | 2(27) | 3(28) | 4(29) |
| 2007 | 1(22) | 2(23) | 3(24) | 4(25) |
| 2006 | 1(18) | 2(19) | 3(20) | 4(21) |
| 2005 | 1(14) | 2(15) | 3(16) | 4(17) |
| 2004 | 2(11) | 4(13) | ||
| 2003 | 1(6) | 3(8) | 4(9) | |
| 2002 | 2(3) | 3(4) | 4(5) | |
| 2001 | 1(1) | |||
Литош Ірина - Будівництво мостового переходу через о.Хортиця – знищення української національної ідеї (думка)
Склалося, що повсякчас маємо вибирати з-поміж духовного та матеріального: між дніпровськими порогами та електроенергією (коли будувалася Запорізька ГЕС, кам'яні брили, якими козаки з Хортиці переходили на запорізькі землі до дівчат, зникли від водами могутнього Славутича), між культурним надбанням і меркантильними розрахунками (будівництво Каховської ГЕС призвело до затоплення заплав, до зникнення історичної пам'ятки – столиці однієї з монголо-татарських орд Шахр-Аль-Джадіт й зникнення великої кількості видів риб).
Сокульський А. - Хортиця як дзеркало національної розрухи
У статті окреслено особливості історично-культурної спадщини острова Хортиця. Автором проаналізовані складні процеси в українському суспільстві, які пов’язані з формуванням нормативно-правової бази і oрганізаційним забезпеченням функціонування Національного заповідника «Хортиця».
Ключові слова: Хортиця, культура, влада, Січ.
Хортица как зеркало национальной разрухи
В статье определены особенности историко-культурного наследия острова Хортица. Автор анализирует сложные процессы формирования нормативно-правовой базы и организационного обеспечения функционирования Национального заповедника «Хортица».
Ключевые слова: Хортица, культура, власть, Сечь.
Khortytsia as Mirror of National Devastation
In the article author examined peculiarities of historical and cultural legacy of Khortytsia Island and analyzed complicated processes of formation of normative legal base and organizational maintenance of functioning of “Khortytsia” National Reserve.
Key words: Khortytsia, culture, authority, Sich.
Щербина Святослав - Запорізька злочинна влада продовжує продаж національного заповідника “Хортиця”
Славним Лицарям, захисникам Українського народу, Запорозьким козакам, не те, що на думці, але і в страшному сні не могло навіть і привидітися, що їхні нащадки будуть торгувати Святою Хортицькою землею, яка густо полита їхньою кров'ю. Це не жарт, а сумна дійсність. Запорізька влада повним ходом продовжує розподіл (розпродаж) баз відпочинку, споруд та земель певних господарств, які ще за совітського ладу густо покрили Хортицю.
Василенко Юрій - Влада каже про мости, а насправді продає Хортицю
У четвер, 16 жовтня, в одному з найбільших кіноконцертних залів м.Запоріжжя відбулося ганебне дійство під умовною назвою "Громадські слухання про мостові переходи". Міськвиконком вирішив поцікавитися думкою громадськості вже після того, як 15 жовтня сесія міськради без обговорення (!), майже ОДНОСТАЙНО, схвалила проект будівництва мостів через Дніпро по Хортиці і відвела для цього 98,46 га земель (переважно – у межах Національного заповідника).
Шкрібляк Петро - Десятиріччя філії "Гуцульщина"
Створення в серпні 1993 р. на Гуцульщині наукової установи – філії Інституту українознавства Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (з 2000 року – філія Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України), яка, відповідно до місця свого функціонування та основних проблем наукових досліджень, носить також назву "Гуцульщина", було закономірним і суспільно необхідним. Це, звичайно, зумовлювалося специфічними історичними особливостями минулого і сучасного Гуцульського краю та потребами визначення його майбутніх перспектив у нових історичних умовах, умовах незалежності України.
Калакура Ярослав - Подвижники розумного, доброго, вічного
Виповнилося 55 років Товариству "Знання" України. Його багаторічну історію, нагромаджений досвід, основні форми діяльності, національні, просвітницькі традиції віддзеркалює книжка, підготовлена відомими діячами науки і культури, лідерами і активістами Товариства. Як підкреслює у передньому слові президент Товариства, академік НАН України Василь Кремень, в умовах переходу людства від індустріального до постіндустріального, науково-інформаційного суспільства домінантою прогресу виступає зростання інтелектуального потенціалу нації, розвиток особистості, а пріоритетними сферами стають наука й освіта, поширення, засвоєння і впровадження знань.
Терзійська Лідія - Діалог з відомим славістом-українознавцем Лідією Терзійською
На наукову конференцію, присвячену видатному педагогу і вченому-українознавцю Михайлові Драгоманову, до Києва прибула відома дослідниця – головний доцент Софійського університету імені Охридського, керівник кафедри та асоціації україністів Лідія Асенівна Терзійська.
Гоць Петро - Будні і свята музею Степана Бандери в Дублянах
Музей Степана Бандери в Дублянах – явище небуденне і не рядове. І не лише для аграрного університету, при якому він діє, а й для всієї України. Маючи у своєму підґрунті той історичний факт, що Степан Бандера навчався у нас на агронома, ректор університету, академій УААН, професор Володимир Снітинський доклав усіх зусиль, аби музей став реальністю.
*** - Славний ювілей славного київського Будинку вчителя
На питання кореспондента Н.Крижанівської про роль Київського Будинку вчителя у розвитку українознавства відповідає керівник семінару П.П.Кононенко – директор НДІ українознавства, доктор філологічних наук, академік.
Киридон Петро - Феномен Миколи Плав'юка
Рецензія на видання Плав'юк М. Україна – життя моє. У 3-х томах. – К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2002.