Розділи журналу :: Інститут Українознавства

Фігурний Юрій - Українське державотворення на Лівобережжі в 1741–1796 роках в українознавчому вимірі

У статті аналізується українське державотворення на Лівобережжі в 1741–1796 рр. в українознавчому вимірі. Автор переконаний, що головним завданням метрополії, спочатку Московського царства, а з 1721 р. – Російської імперії, протягом усього XVIII ст. було насамперед вгамувати сепаратистські тенденції на Лівобережній Україні, потім активно використовувати Гетьманщину у своїй зовнішньо- і внутрішньополітичній діяльності й, зрештою, після досягнення найголовнішої геополітичної мети – перетворення другорядної східноєвропейської держави в одного з чільних геостратегічних євразійських лідерів континенту – остаточно ліквідувати українське автономне державне утворення, що й сталося у 90-х роках XVIII ст.

Ключові слова: Україна, українці, українське державотворення, Лівобережжя, Гетьманат, козаки, українознавчий вимір.

Украинское государствосозидание на Левобережье в 1741–1796 годах в украинознавческом измерении
Аннотация. В статье анализируется украинское государствосозидание на Левобережье в 1741–1796 гг. в украинознавческом измерении. Автор убежден, что главной задачей метрополии, сначала Московского царства, а с 1721 г. – Российской империи, на протяжении всего XVIII в. было прежде всего усмирить сепаратистские тенденции на Левобережной Украине, затем активно использовать Гетманщину в своей внешне- и внутриполитической деятельности и, наконец, после достижения главной геополитической цели – превращения второстепенного восточноевропейского государства в одного из главных геостратегических евразийских лидеров континента – окончательно ликвидировать украинское автономное государственное образование, что и произошло в 90-х годах XVIII в.
Ключевые слова: Украина, украинцы, украинское государствосозидание, Левобережье, Гетманат, казаки, украинознавческое измерение.

Ukrainian state-building on Left-bank Ukraine in 1741–1796 in Ukrainian studies dimension
Annotation. The article analyses Ukrainian state-building on Left-bank Ukraine in 1741–1796 in Ukrainian studies dimension. The author is convinced that mother country’s main task, first of the Moscow kingdom and from 1721 – of the Russian empire, during the whole XVII century was first of all to calm down separatist tendencies on Left-bank Ukraine and then use Hetmanshyna in its outer and domestic policy and, finally, after the main geopolitical aim – transformation of secondary East-European state into one of prominent geostrategic Euro-Asian leaders of the continent, one and for all liquidate Ukrainian autonomic state formation and so happened in the 90th of the XVII century.
Key words: Ukraine, Ukrainians, Ukrainian state-building, Left-bank Ukraine, Hetmanat, the Cossacks, Ukrainian studies dimension.

Ворожбит Ірина - Звичаї, вподобання та дозвілля шляхтича на сторінках «Хроніки європейської Сарматії» А. Гваньїні та «Опису України» Г. Л. де Боплана: система порівнянь

У статті проаналізовано спосіб проведення дозвілля шляхтою, культуру вживання алкоголю, систему шляхетських уподобань та звичаїв на основі аналізу «Хроніки європейської Сарматії» Алессандро Гваньїні та «Опису України» Гійома Левассера де Боплана. В ході дослідження було враховано основні принципи методики роботи з джерелами особового походження: особистість автора, мету написання та читацьку аудиторію пам’яток тощо. Автор акцентує увагу на тому, що наведені сюжети з життя шляхтича репрезентують свою схожість в обох текстах, що може свідчити про їхню стійкість протягом досліджуваного періоду.

Ключові слова: шляхта, Гваньїні, Боплан, дозвілля, бенкетування, алкоголь.

Обычаи, предпочтения и досуг шляхтича на страницах «Хроники европейской Сарматии» А.Гваньини и «Описания Украины» Г.Л. де Боплана: система сравнений
Аннотация. В статье проанализированы способ проведения досуга шляхтой, культура употребления алкоголя, система шляхетских предпочтений и обычаев на основе анализа «Хроники европейской Сарматии» Алессандро Гваньини и «Описания Украины» Гийома Левассера де Боплана. В ходе исследования были учтены основные принципы методики работы с источниками личного происхождения: личность автора, цель написания, читательская аудитория памятников и т.п. Автор акцентирует внимание на том, что приведенные сюжеты из жизни шляхтича представляют свое сходство в обоих текстах, что может свидетельствовать об их устойчивости на протяжении исследуемого периода.
Ключевые слова: шляхта, Гваньини, Боплан, досуг, пиршество, алкоголь.

Customs, tastes and leisure activities of noblemen on the pages of «European Sarmatia chronicles» by A.Guagnini and «Ukraine description» by G.L.Boplan: system of comparison
Annotation. The article analyses the noblemen’s leisure activities, alcohol drinking culture, system of noblemen tastes and customs based on the analysis of «European Sarmatia chronicles» by Alessandro Guagnini and «Ukraine description» by Gijom L’evaser de Boplan. In course of the research main principles of methodological work with personal sources like author’s personality, aim of writing and readers audience were taken into consideration. The author pays its attention to the fact that plots given from the life of noblemen represent its similarity in both texts, which can witness their firmless during the perion researched.
Key words: noblemen, Guagnini, Boplan, leisure activities, feast, alcohol.

Червінська Тетяна - Культура вживання алкоголю козацькою старшиною XVIII століття (на матеріалах щоденників Я. Марковича та М. Ханенка)

У статті на основі щоденників представників козацької старшини XVIIIстоліття Якова Марковича та Миколи Ханенка проаналізовано культуру вживання алкоголю. Розглянуто види, частотність закупівель та споживання хмільних напоїв представниками козацької старшини протягом конкретних років, у тому числі і під час християнських свят та постів. Базуючись на аналізі церковних та світських свят, виокремлено роль алкоголю, який був невід’ємною частиною соціокультурного життя козацької старшини XVIII ст. У дослідженні робиться спроба провести паралель між вживанням міцних напоїв козацькою елітою та дотримуванням релігійних догм, у тому числі постів.

Ключові слова: Я. Маркович, М. Ханенко, козацька старшина, алкоголь.

Культура употребления алкогольных напитков казацкой старшиной XVIII века (на материалах дневников Я. Марковича и Н. Ханенко)
Аннотация. В статье на основе дневников представителей казацкой старшины XVIII в. Якова Марковича и Николая Ханенко проанализирована культура употребления алкоголя. Рассмотрены виды, частота закупок и употребления хмельных напитков представителями казацкой старшины на протяжении конкретных годов, в том числе во время христианских праздников и постов. Базируясь на анализе церковных и светских праздников, выделена роль алкоголя, который был неотъемлемой частью социокультурной жизни казацкой старшины XVIII в. В исследовании делается попытка провести параллель между употреблением крепких напитков казацкой элитой и соблюдением религиозных догм, в том числе постов.
Ключевые слова: Я. Маркович, Н. Ханенко, казацкая старшина, алкоголь.

Culture of consummation of alcohol by Cossacks foremen in XVII century (On the materials of Y.Makarovych and M.Khanenko diaries)
Annotation. The article analyses culture of consummation of alcohol basing on the diaries of XVII Cossack foremen representatives Yakov Makarovych and Mykola Khanenko. Types, heady drinks purchase and consumption frequency by the representatives of Cossacks foremen during specific years, including time during Christian holydays and Lent. Basing on the analysis of church and secular holydays the role of alcohol, which was inalienable part of social and cultural life of Cossacks foremen in XVII century, is distinguished. In this research an attempt is made to draw an analogy between strong drinks consumption by Cossacks elite and following religious doctrines, including Lent.
Key words: Y. Makarovych, M. Khanenko, Cossacks foremen, alcohol.