Вивчення українського етносу у світовому часопросторі
Автор: Баран Володимир
провідний науковий співробітник відділу української етнології НДІУ, член-кореспондент Академії наук України, доктор історичних наук.

Співавтори:

Володимир Ятченко - доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник відділу української етнології ННДІУ

Ольга Шакурова - молодший науковий співробітник відділу української етнології ННДІУ

Рецензія на книгу Ю.С. Фігурного «Український етнос у просторі й часі: українознавчі дослідження етнічних, державотворчих і націєтворчих процесів в Україні». – К.: Нндіу, 2009. – 520 с.

Вивчення українського етносу у світовому часопросторі

У кінці грудня 2009 р. вийшла друком книга завідувача відділу української етнології ННДІУ Юрія Степановича Фігурного «Український етнос у просторі й часі: українознавчі дослідження етнічних, державотворчих і націєтворчих процесів в Україні». Вона знайомить читачів із дослідженнями, присвяченими вивченню етнічних, державотворчих та націєтворчих процесів в Україні. Автор фахово аналізує розгортання у просторі й часі засадничих аспектів буття і життєдіяльності українського етносу в українознавчому вимірі. Праця підготовлена в рамках науково-дослідної роботи «Український етнос у світовому часопросторі», що фінансується за рахунок державного бюджету. Її керівником є доктор філологічних наук, професор П. Кононенко. Науково-дослідна робота виконувалася в НДІУ МОН України відповідно до напрямку планової роботи відділу української етнології, її метою є проведення фахового дослідження феномену українського етносу у світовому часопросторі. Головні завдання такі: здійснити комплексне аналітичне дослідження світоглядних, психологічних, етнічних та інноваційних чинників для вивчення та осмислення ролі українського етносу у світовому часопросторі.
Рецензована книга складається з передмови, восьми розділів, післямови, інформації про автора та про відділ української етнології ННДІУ.
У передмові зазначено, що результатом численних проведених досліджень стала низка праць, оприлюднених Ю. Фігурним, як самостійно, так і у співавторстві, на сторінках періодичних видань ННДІУ (журнал «Українознавство» і «Збірник наукових праць НДІ»), монографій, книг та брошур. У автора виникла ідея видати ці та ще не оприлюднені праці окремою книгою, долучивши до них найбільш цікаві й резонансні розробки з українознавчої проблематики. Разом з тим дослідник наголошує, що всі раніше надруковані дослідження (за 2007–2009 роки) у цьому виданні публікуються в авторській редакції, адже, на його думку, літературне й наукове редагування не завжди покращувало їх якісне і емоційне сприйняття читачами. Деякі праці за звітний період були написані Ю. Фігурним у співавторстві з іншими науковцями (див. розділ 8), але в цій книзі друкуються лише його власні дослідження (розділи монографії, рецензії та ін.).
Автор вивчає зародження, становлення, розвиток і перспективи українознавчого етносу; аналізує виконання відділом української етнології ННДІУ МОН України бюджетної теми «Український етнос у світовому часопросторі» (2007–2009); визначає актуальні проблеми дослідження української етнічної історії в українознавчому контексті; оцінює роботу відділу української етнології щодо професійного осягнення етнічної історії України та українців.
У другому розділі – «Україна – особистості» – Ю. Фігурний вивчає життя і діяльність таких визначних особистостей, як Б. Хмельницький, П. Орлик, Т. Шевченко, В. Антонович, П. Скоропадський, Є. Коновалець, О. Теліга та інших, під оглядом етнічних, державотворчих і націєтворчих процесів в Україні.
У третьому розділі – «Україна – етнонацієдержавотворчий поступ» – вчений досліджує збройну боротьбу січових стрільців за відновлення Української держави на початку ХХ ст., фахово аналізує міфи і реалії зародження, створення Української Повстанської Армії та її збройну боротьбу в ім’я Самостійної Соборної Української Держави.
У четвертому розділі – «Україна – національна освіта та виховання» –дослідник характеризує українську освіту як один із вагомих чинників вітчизняного етнонаціонального державотворення; досліджує феномен Т. Шевченка в контексті сучасних соціокультурних і освітніх процесів в Україні на початку третього тисячоліття; визначає критерії науковості концепції та методології української системи національного виховання й освіти; оприлюднює досягнення і перспективи діяльності ННДІУ з надання освітніх послуг на теренах Української держави; аналізує підготовку, проведення, підсумки та перспективи ІІІ Міжнародного учнівського конкурсу з українознавства (Київ, березень 2009 р.); осмислює значення міжнародних конгресів «Українська освіта у світовому часопросторі» як один із важливих етапів упровадження українознавства у вітчизняний освітянський простір.
У п’ятому розділі – «Україна – релігія» – науковець дуже коротко відслідковує основні етапи зародження, становлення релігійних вірувань і розвиток євангельських християн-баптистів на теренах України.
У шостому розділі – «Україна, українці та світове українство в поняттях і постатях» – Ю. Фігурний стисло характеризує 59 термінів і 2 постаті.
У сьомому розділі – «Україна, українці та світове українство на сторінках українознавчих праць та на кіноекранах Батьківщини» – вчений рецензує низку наукових досліджень вчених-українознавців – Л. Залізняка, В. Барана, Я. Калакури, Н. Істоміної, І. Пасемка, В. Борисенко, В. Короті-Ковальської, П. Кононенка, О. Хоменка, Т. Кононенка, О. Чиркова, В. Ятченка, В. Скляра та ін. – та характеризує кінофільм В. Бортка «Тарас Бульба».
У восьмому розділі – «Україна, українці та світове українство в українознавчих дослідженнях Ю.С. Фігурного» – автор оприлюднює бібліографічний покажчик власних наукових праць.
Співробітники відділу української етнології не збираються зупинятися на досягнутому – успішна реалізація одного проекту спонукає українознавців розпочати наступний. Вони разом з працівниками інших підрозділів ННДІУ на початку 2009 р. підготували проект наукового дослідження «Україна і світове українство в системі українознавства. Українці в світовій цивілізації і культурі». Через деякий час він був офіційно затверджений у МОН України і з проекту перетворився на легітимну науково-дослідну тему, на виконання якої науковцям виділяється 3 роки (2010–2012). На засадах сучасних принципів наукової методології вчені-українознавці будуть досліджувати та висвітлювати найважливіші етапи й особливості еволюційного розвитку українського етносу в органічному зв’язку з загальнолюдськими (цивілізаційними) та специфічними формами існування і розвитку української людини, природи, довкілля, матеріальної та духовної культури, мови, традицій, етнічної та національної ідентичностей, менталітету, нації, держави, України, українців і світового українства в усьому комплексі їх внутрішньої еволюції та зовнішніх взаємовідносин. Фігурний Ю.С. має надію, що у своїх майбутніх дослідженнях буде працювати над визначенням основних етапів і особливостей розвитку етнічних, державотворчих і націєтворчих процесів в Україні, розкриттям головних чинників етнонаціонального і державотворчого перебігу подій, дослідженням зародження, формування, становлення і неперервного розвитку українського народу протягом тривалого хронологічного відтинку. Але наразі це лише задуми.
До рецензованої нами книги є декілька зауважень. По-перше, хоч ця праця є, по суті, збіркою українознавчих досліджень Ю. Фігурного за 2007–2009 роки, і вони друкувалися в різний час і у різних виданнях, все ж дублювання великих частин тексту може негативно сприйматися читачами (див. с. 6–9 і с. 63–67) і зашкодити цілісній концепції книги. По-друге, було б бажано, щоб вчений, окрім бібліографічного покажчика власних наукових праць, створив і окремий список використаної літератури (вона вказана в книзі, однак розкидана по всьому тексту) і цим допоміг би читачам, які зацікавилися досліджуваною проблематикою. По-третє, дуже дрібний шрифт дещо заважає прочитанню книги. По-четверте, у тексті видання досить багато друкарських помилок (так, на с. 3 – «Івану Пасомку» замість «Івану Пасемку» тощо), і це теж свідчить про певні недопрацювання автора.
Підсумовуючи аналіз головних проблем, які Ю. Фігурний висвітлював у своєму українознавчому дослідженні, хочемо зазначити, що, попри деяку мозаїчність, книга може посприяти поглибленому вивченню процесів становлення української нації та розбудови Української Самостійної Соборної Держави.