Роки | Числа | |||
2013 | 1(46) | 2(47) | 4(48) | |
2012 | 1(42) | 2(43) | 3(44) | 4(45) |
2011 | 1(38) | 2(39) | 3(40) | 4(41) |
2010 | 1(34) | 2(35) | 3(36) | 4(37) |
2009 | 1(30) | 2(31) | 3(32) | 4(33) |
2008 | 1(26) | 2(27) | 3(28) | 4(29) |
2007 | 1(22) | 2(23) | 3(24) | 4(25) |
2006 | 1(18) | 2(19) | 3(20) | 4(21) |
2005 | 1(14) | 2(15) | 3(16) | 4(17) |
2004 | 2(11) | 4(13) | ||
2003 | 1(6) | 3(8) | 4(9) | |
2002 | 2(3) | 3(4) | 4(5) | |
2001 | 1(1) |
Автор: ** |
14 щорічна конференція у форматі міжнародного конгресу "Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі". (Привітання)
Президент України
Учасникам Міжнародного конгресу "Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі"
Шановне товариство!
Щиро вітаю вас із початком роботи конгресу!
Переконаний, він має особливе покликання, бо українська мова є ключовим фактором національного державотворення, провідним чинником консолідації України.
"Найбільше й найдорожче добро в кожного народу – це його мова", – справедливо зауважив визнаний майстер українського слова Панас Мирний. Наша мова, витворена у віках, стала однією з універсальних форм вираження характеру української нації, її найвищою цінністю, феноменом незнищенності.
Сучасна Україна – вільна й незалежна європейська держава, народ якої цінує і оберігає свої традиції й культуру. Нова влада докладатиме максимум зусиль, щоб зберегти і примножити наші національні скарби, серед яких українська мова займає особливе місце.
Сподіваюся, що цей шанований захід буде місцем фахової дискусії та дружнього діалогу. Глибокий аналіз мовного розвитку в Україні, обмін досвідом та новими ідеями стане здобутком для вашої наукової і практичної діяльності.
Бажаю плідної роботи та успіху в розпочатій справі.
Віктор ЮЩЕНКО
ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Організаторам і учасникам Міжнародного конгресу "Українська мова: вчора, сьогодні, завтра в Україні і в світі"
Сердечно вітаю вітчизняних і зарубіжних україністів з початком роботи конгресу.
Українська мова, освячена творчістю геніїв Івана Котляревського і Тараса Шевченка, Лесі Українки й Івана Франка, Павла Тичини й Василя Стуса, – це вічне джерело духовності нації, потужне консолідуюче начало українського народу.
У наш час українська мова залишається засобом дальшого інтелектуального й культурного розвитку нації, утримання в колективній пам'яті і збереження для сучасників і наступних поколінь унікальної інформації, витвореної нашим та іншими народами і зафіксованої українською мовою.
Утвердження і розвиток української мови, яка згідно з Конституцією України є державною, поступове розширення її функцій аж до охоплення українською мовою усіх сфер комунікації – це та стратегічна мета, без реалізації якої неможлива дальша розбудова Української Держави.
Тільки самовіддана й цілеспрямована праця учених, освітян і широких кіл громадськості зміцнить і піднесе українську мову на вищий щабель, дасть сподівані результати.
Нинішній конгрес є свідченням великої турботи вчених України та діаспори за долю держави, творчим стимулом для будівничих сил у нашому суспільстві.
Парламент України і український народ чекають від авторитетних науковців виважених рекомендацій щодо дальшого утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільної діяльності, гармонізації мовного життя держави та розширення присутності української мови у світі.
Послідовна й невтомна праця на ниві української мови, відповідальне ставлення до нашої мовної та культурної самодостатності й неповторності серед інших народів – ось те головне, що сьогодні має нас об'єднати, додати життєвої снаги і натхнення.
Бажаю учасникам конгресу і всім, хто вболіває за рідну мову, творчого настрою, плідних дискусій в ім'я України.
Володимир ЛИТВИН
ВІТАННЯ
УКРАЇНСЬКОЇ ВСЕСВІТНЬОЇ КООРДИНАЦІЙНОЇ РАДИ
Шановні учасники та гості Міжнародного конгресу "Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі"!
Мені випала велика честь звернутися сьогодні до Вашого шановного зібрання від імені Української Всесвітньої Координаційної Ради й щиро вітати Вас із нагоди відкриття Конгресу і побажати щастя, здоров'я, творчої наснаги і благополуччя на многії літа!
Шановні друзі! Історія не сприяла розвитку української мови як самостійної та повноправної. Довгий час українській літературній мові доводилося боротися за власне існування, доводячи полякам і росіянам, що вона є окремою мовою, а не придатком чи різновидом діалекту однієї із цих мов. Чимало класиків української літератури постраждали через боротьбу за власну мову, яку довгий час забороняли і жорстко контролювали різні цензори. Пригадую історичні події не такого вже й далекого минулого, коли рідну мову "...в ярмо х...
Звернутися до повного тексту статті | Звернутися до версії для друку
Скачати файл в форматі PDF