головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Пропозиції від секції № 11
Автор: НДІУ
Науково-дослідний інститут українознавства

Пропозиції від секції № 11

На ІІ Міжнародному конгресі “УКРАЇНСЬКА ОСВІТА У СВІТОВОМУ ЧАСОПРОСТОРІ” розглянуто широкий спектр проблем, пов’язаних з перспективою розвитку української національно-державницької освіти та виховання.
Секція «Національна культура в системі освіти України» працювала під керівництвом доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу національної культури Валентини Кирилівни Борисенко. В її роботі взяло участь близько 40 учасників – як теоретиків, так і практиків: докторів та кандидатів наук, аспірантів, учителів тощо. Учасники секції представляли Київ, Кривий Ріг, Донецьк, Кіровоград, Вінницю, Тернопіль, Одесу та інші міста України.
На секції у доповідях порушувалися проблеми української національної культури як фундаментальної складової освітньо-виховного процесу. Зокрема, йшлося про значення різних галузей мистецтва, української народної творчості, особливо у виховному процесі дошкільнят; про необхідність посилення культурологічних основ загальноосвітньої школи; виховання морально-етичної культури майбутніх вчителів у вищих навчальних закладах; виховання патріотизму на уроках українознавства; про українські національні духовні пріоритети у культурі та освіті; про формування духовних цінностей українського громадянина; про освітній потенціал української культури у процесі взаємодії школи і закладів культури, про культурологічну насиченість програм і предметів ВНЗ.
В результаті попереднього аналізу, зробленого співробітниками відділу національної культури, та виходячи з висловлених думок учасників Конгресу, виявлено, що на основі існуючих освітньо-культурних програм, стандартів, концепцій культури в реальному житті немає достатнього втілення національних українських цінностей в освітньо-виховному процесі.
Виявлено, що у процесі оволодіння існуючими навчальними дисциплінами в учнів не повністю формується розуміння зв’язків мистецтва з історичним, природним, соціальним, національним і культурним середовищем життєдіяльності людини. Недостатньо звертається увага на усвідомлення учнями власної причетності до художніх традицій свого народу, потреби у творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленню, реальної відповідальності за збереження національних культурних надбань.
Змістове наповнення Державних стандартів, програм освітньої галузі “Естетична культура”, “Мистецтво”, підручників та посібників не повною мірою відповідають концепції національної системи навчання і виховання. У них відсутнє саме поняття про українознавство як інтегративну дисципліну, у тому числі стосовно культури, хоча задекларовано українознавчу спрямованість навчання, яка забезпечуватиметься, згідно з Держстандартом, вивченням таких дисциплін, як українська мова, література, історія України, географія України. Учасники секції вважають, що українознавчою спрямованістю повинні бути насичені Державний стандарт, навчальні програми, усі, без винятку, підручники та посібники, уся система навчально-виховного процесу. Натомість у змістовому наповненні програм надається перевага інформації про світовий культурний простір над національним, не акцентується увага на значенні української культури у світовому розвитку людства. Задекларована в Концепції державної політики в галузі культури на 2005–2007 роки (Закон України від 3 березня 2005 року № 2460-IV) теза про державну політику щодо формування цілісного україномовного інформаційно-культурного простору, позиціонування української культури у світі на практиці, по суті, не виконується. З метою виявлення, застосування цієї позиції, концепції та місця етнонаціональної культури в українській освіті, а також її впливу на формування національно свідомого громадянина і цілісної особистості, експертною групою від секції було здійснено аналіз законодавчої бази у сфері культури та освіти, Державних стандартів, Базового компоненту дошкільної освіти в Україні, програм освітньої галузі у початковій, основній, старшій та вищій школах, підручників та посібників. В результаті аналізу доведено, що національно-державний компонент не конкретизовано та не простежується концепція виховання молоді як громадян-патріотів України.
Для конкретизації проблеми науковими співробітниками НДІУ, Людмилою Касян та Олексою Семенюченком, створено аналітичну записку “Дошкільна освіта в українській дер...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet