головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2008   Число: #2(27)
пошук по сайту
Формування українського патріотизму: історичне та історіографічне підґрунтя
Автор: Калакура Ярослав
доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу історичних та теоретико-методологічних проблем українознавства НДІУ.

Формування українського патріотизму: історичне та історіографічне підґрунтя

Дослідження сутності та шляхів формування українського патріотизму належить до винятково актуальних і ключових проблем теоретичного і прикладного українознавства. Філософсько-політологічна та педагогічна наука трактує патріотизм  (від грецького patris – батьківщина, вітчизна) як усвідомлену й діяльну любов до своєї Батьківщини, відданість своєму народові, готовність заради них піти на жертви, здійснити подвиг [1]. За останні 10–15 років оприлюднено чимало наукових, науково-популярних і публіцистичних праць, присвячених теоретичним і методичним аспектам патріотичного виховання [2]. В ряді публікацій [3] дається сучасне розуміння патріотизму, з'ясовується сутність українського патріотизму, як правило, у взаємозв’язку з національною свідомістю, показуються особливості його виявлення, способи і засоби виховання патріотів. Аналіз цих та інших праць засвідчує не тільки порівняно активний процес нагромадження знань з цієї актуальної проблеми, але й наявність певних прогалин у дослідженні феномену українського патріотизму, зокрема його історичних та історіографічних засад. Спостерігається  й живучість стереотипів радянського минулого, деяка штучність моделювання патріота незалежної України на підвалинах комуністичної ідеології. Ось чому метою пропонованої статті є заповнення деяких з цих прогалин, пошук і обґрунтування відповідей на такі  важливі питання, як: коли і за яких умов зародився український патріотизм; які етапи у своєму розвитку він пройшов; чим він є сьогодні; що необхідно робити для того, щоб ефективно використати історичне й історіографічне підґрунтя для поліпшення патріотичного виховання молоді.
     Насамперед, з’ясуємо, який зміст вкладається   в поняття “історичне та історіографічне підґрунтя українського патріотизму”. Виходимо з того, що патріотизм має два виміри. З одного боку, це реальна дійсність, суспільно-політичне і духовно-моральне явище, з іншого – йдеться про науково-прикладну проблему, яка є предметом пізнання різних гуманітарних наук: історії, філософії, політології, психології, педагогіки, соціології, етнології та ін., кожна з яких має свій аспект пізнання.
      Комплексне ж дослідження українського патріотизму можливе на шляху синтезу надбань галузевих наук, тобто з позицій інтегративної системи знань, якою є українознавство. Отже,  історичне підґрунтя патріотизму можна трактувати як сам процес його зародження,  розвитку і утвердження, тісно пов’язаний з етногенезом українського народу, його багатовіковою історією самовідданої боротьби за волю і незалежну державу. Під історіографічним підґрунтям розуміють процес нагромадження знань про український патріотизм, наукове осмислення його сутності та особливостей на кожному історичному етапі, узагальнення досвіду патріотичного виховання і вироблення рекомендацій щодо його удосконалення.
    Український патріотизм є, насамперед, категорія суспільної та індивідуальної свідомості, моралі і людських почуттів, соціальної психології, а тому його не можна розглядати у відриві від інших світоглядних  і  ціннісних орієнтирів, зокрема від почуття гордості за український  народ і Україну, любові до неї, героїзму і вірності. Патріотизм – це і поважне ставлення до історії своєї країни, свого народу, його традицій, це і продукт історичного розвитку, життєдіяльності багатьох поколінь нашого народу. Адже патріотизм дружин княгині Ольги, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Данила Галицького так само, як і патріотизм запорожців, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Петра Дорошенка, Івана Мазепи – це ті невмирущі зразки    української нескореності і жертовності, на яких виростали й виховувались нові покоління героїв. Кирило-Мефодіївці, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, а відтак Микола Міхновський, Дмитро Донцов, Євген Коновалець, Степан Бандера, Андрій Мельник, Олена Теліга, Роман Шухевич, Василь Кук і тисячі інших українців надали українському патріотизму виразного національного характеру. Новим змістом наповнили його державотворці в добу Українських визвольних змагань ХХ ст.: Михайло Грушевський, Симон Петлюра, Володимир Винниченко, Дмитро Дорошенко, В’ячесла...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet