головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Теоретико-методологічні засади сучасного українознавства
Автор: Обушний Микола
доктор політичних наук, професор, директор центру українознавства філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка,

Теоретико-методологічні засади сучасного українознавства

Характерною рисою сучасного наукового пізнання є розвиток інтегративних і комплексних досліджень. Утвердження сучасного українознавства як інтегративної системи знань про Україну і українство відбувається в епоху становлення постнекласичної науки, якій властиві тенденції поступового переходу від дисциплінарної диференціації до міждисциплінарної інтеграції. Вивчення будь-якої науки розпочинається з визначення об’єкта дослідження, тобто з того, до якої сфери природи чи суспільного життя належить те, що ми хочемо з’ясувати. Отже, об’єктом будь-якої науки є те загальне, на що спрямовано процес дослідження.
Об’єктом українознавства є реальний український світ, який творився і трансформувався упродовж тисячоліть і сьогодні репрезентує суть буття і свідомості українців як нації. Саме український світ як об’єкт українознавства надає визначеності і окресленості сукупності українознавчих знань, інтегруючи їх у гносеологічну цілісність. Нині українознавство перебуває на шляху від об’єктно орієнтованої сукупності міждисциплінарних досліджень до окремої науки, яка має свій предмет дослідження і систему теоретико-методологічного інструментарію.
Предметом українознавства є українство як загальноцивілізаційний феномен, закономірності та особливості його формування і розвитку в часо-просторовому вимірі як на теренах України, так і поза ними. Саме українознавство як інтегративна система знань покликана дати відповідь на сукупність питань, пов’язаних з виникненням, розвитком та формами буття українства, розкрити його внутрішню єдність, зокрема, чинники його формування, цілісності, безперервності у часі, підстави та способи трансформації національної свідомості, культури, державності, способи ширення та перспективи розвитку українства у світі тощо (див. Рис. № 1).

Рис. № 1. Структура предметного поля українознавства (Див. PDF)

Основні поняття, які входять в структуру предметного поля українознавства: українці, українськість, українство, українська людина, Україна, український соціум, природа України, українська культура, український світ, загальнолюдська цивілізація та ін.
Українськість (як системоутворюючий чинник і етнічного, і національного буття українців) – це історично сформована адаптивно-еволюційна система ознак і властивостей, які вирізняють українську людину, українську спільноту і українську культуру з-поміж інших аналогічних об’єктів (феноменів).
Українська людина (як антропо-психо-соціальна реальність і соціокультурний тип) – це типовий представник українського народу, особа, що є носієм української етнічності (етнічний українець) або українського громадянства (політичний українець).
Українці (як етносоціальна реальність) – це модерна східноєвропейська нація (яка є одначасно і етнічною, і політичною), основне населення України.
Україна – це територія, країна (як єдність народу, природи і культури), а також суверенна, незалежна держава у Східній Європі, титульним народом і основним населенням якої є українці. Україну потрібно розглядати як етнонаціональну, соціокультурну, геоекономічну та геополітичну реальність, основними складовими якої є українська природа, українська культура і український соціум (у нерозривній єдності “спільнотного” і “суспільного”).
Український соціум (як єдність “спільнотного” і “суспільного”) – це історично утворена сукупність людей, які об’єднані спільним проживанням на теренах України, подібністю загальних умов життя, поділом праці, нормами поведінки, а також реальними взаємовідносинами в процесі спільної практичної та духовної діяльності.
Природа України (як екогеографічна реальність) – це сукупність особливостей органічного й неорганічного світу з усіма взаємодіями і зв’язками, а також рослинного і тваринного світу, кліматичних умов і рельєфу України, які є об’єктом діяльності й пізнання української людини і української спільноти.
Українська культура (як етноісторична реальність) – це система базових цінностей і самобутніх надбань, створених українським народом протягом його історії, а також способів і засобів їх творення, в яких закріплюються і передаються від покоління до покоління досягнуті результати культуротворчої діяльності українців. Це збірне поняття, що відображає надбіологічні аспекти життєдіяльності українського народу....


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet