головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2005   Число: #4(17)
пошук по сайту
Освітнє плекання культурознавчої обізнаності: розширене бачення терміна «образотворче мистецтво»
Автор: Бобренко Ростислав
аспірант інституту вищої освіти АПН України.

Освітнє плекання культурознавчої обізнаності: розширене бачення терміна «образотворче мистецтво»

Сьогодні ми є свідками нового погляду на освіту, яка покликана надати молоді не тільки обшир інформації, а й навчити компетентне використовувати її. Одну з провідних ролей у цьому процесі віддають образотворчому мистецтву (ОМ). Обговорення з цього приводу ведеться серед законотворців, педагогів, науковців і митців на світовому та вітчизняному рівнях. Так, загальновідомі міжнародні організації ЮНЕСКО, Рада Європи, Європейський союз спромоглися реалізувати дискусії у програми, що досліджують вплив образотворчого мистецтва на освітній процес, на учнів та студентів як головний об'єкт у ньому [40, 49,51,52], зокрема обговорюються питання, яке місце загальна художня освіта має у навчальній системі та який конкретний вплив справляють види мистецтва у синтезі з академічними дисциплінами на розвиток особистості, а також на її здатність пристосуватися до економічних реалій. Наприклад, ОЕСР (порівнює системи національних освіт) і DеSеСо (визначає та відбирає основні вміння) відзначають важливість культурно-художнього виховання для формування основних умінь особистості [40, 52].
На вітчизняному рівні справи йдуть гірше: у "Рішенні від 28.02.03 №2/3-4 "Вища освіта і наука – пріоритетні сфери розвитку суспільства XXI століття" художньо-естетична сфера не згадується зовсім; у тексті "Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті" лише побіжно згадується "художньо-естетична" культура: як складова головної мети національного та громадянського виховання [23, 6 – 7]. Більша увага цій проблематиці приділяється на сторінках сучасної мистецько-педагогічної періодики. Дописувачі – українські теоретики та практики – розглядають переважно методику викладання ОМ: як окремої дисципліни малювання; в синтезі з іншими мистецькими дисциплінами; а також застосування ОМ як універсального інструмента для опанування інших програмних дисциплін; висловлюють критичні зауваження щодо заскорублості конкретних проявів сучасного художньо-освітнього процесу [5, 8, 10, 19, 25, 33]. Однак, до наукового розгляду сутності поняття "ОМ" сучасна автура не доходить.
У цілому процес впровадження мистецтва в освіту лишатиметься кволим, якщо не поширювати роз'яснювання його переваг в освітньому процесі та не включати ОМ до освітніх програм. Рівень культури може від цього багато втратити.
Невід'ємним елементом кваліфікованого процесу інтеграції мистецтва в освіту є категоріальний апарат, який визначає сутність і широту поняття, його логічне місце у системі та взаємозв'язок із іншими її складовими. Різне трактування поняття, неправильне розуміння його зв'язків призводить до викривленого тлумачення не тільки наукового тексту, а й до нерозуміння співрозмовниками одне одного, а якщо брати ширше, – гальмує розвиток культури в цілому.
Представники ЗМІ, особливо редактори як основні контролери мови, мають відповідальніше ставитися до точності та ясності у передачі інформації.
Розглянувши добірку літературних джерел: вітчизняні та російські академічні довідники (енциклопедії, тлумачні словники тощо), спеціалізовані видання з мистецтва (історико-мистецтвознавчі праці; мистецько-педагогічна, культурознавча періодика; монографії; підручники з образотворчих видів мистецтва тощо), ми виокремили низку проблем, що стосуються як змісту, так і форми терміна.
Більшість оглянутих видань, які звертаються до терміна "ОМ", успадкувавши традиції радянського режиму, і далі поширюють модель обмеженого (ідеологічного, вузького, однобокого) трактування поняття [9, 21, 22, 24, 26, 29, 31, 44, 45].
Предметом нашого етапного дослідження ми обрали термін "ОМ", ставлячи перед собою завдання з'ясувати лінгвістичну відповідність змісту поняття його формі й адекватності дефініцій даного терміна; перевірити гіпотези щодо неправильності використання лексичної форми "образотворче" лише на позначення одного виду мистецтва; притаманності ОМ тільки предметно-просторових характеристик (опредмеченності та візуалізації).
Мета – привернути увагу до порушеного питання фахівців дотичних напрямків діяльності, дати підґрунтя до роздумів і спонукати до викристалізування якомога точнішого та вичерпного тлумачення зазначеного терміна.
Окрім зазначених літературних джерел, для дослідження ми використали етимологічні словн...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet