| Роки | Числа | |||
| 2013 | 1(46) | 2(47) | 4(48) | |
| 2012 | 1(42) | 2(43) | 3(44) | 4(45) |
| 2011 | 1(38) | 2(39) | 3(40) | 4(41) |
| 2010 | 1(34) | 2(35) | 3(36) | 4(37) |
| 2009 | 1(30) | 2(31) | 3(32) | 4(33) |
| 2008 | 1(26) | 2(27) | 3(28) | 4(29) |
| 2007 | 1(22) | 2(23) | 3(24) | 4(25) |
| 2006 | 1(18) | 2(19) | 3(20) | 4(21) |
| 2005 | 1(14) | 2(15) | 3(16) | 4(17) |
| 2004 | 2(11) | 4(13) | ||
| 2003 | 1(6) | 3(8) | 4(9) | |
| 2002 | 2(3) | 3(4) | 4(5) | |
| 2001 | 1(1) | |||
Олекса Мусієнко – у житті і творчості
 | Автор: НДІУ Науково-дослідний інститут українознавства |
Олекса Мусієнко – у житті і творчості
Мусієнко Олекса Григорович народився 25 лютого 1935 р. у с.Велика Павлівка Зiнькiвського р-ну на Полтавщині в сім'ї потомственних українських козаків. У лихоліття сталінського терору вся його родина (батько, мати, старша сестра, дід i чотири дядьки) була фiзично знищена, і він опинився в спецпатронатi для дітей репресованих "ворогів народу". З 1943 р. заробляв на хліб, пасучи громадську череду, і водночас навчався, писав вірші. Закінчивши в рік смерті Сталіна з медаллю середню школу, вступив до Київського університету ім.Тараса Шевченка. Ще в студентську пору виявив нахил до архiвно-пошукової і творчої роботи. Після закінчення факультету журналістики тривалий час працював на рядовій газетній та видавничій ниві.Олекса Мусієнко – відомий автор історико-документальних романів про долю України в Другій світовій війні: "Золоті ворота" /1962/, "Чорне сонце" /1966/, "Білий морок" /1970/, "Голубий берег" /1978/ (у спiвавторствi), "Багряна вежа" /1982/, повістей "Перевал" /1975/, "Спалах" /1976/; збірок есе "Пересвіти" /1985/, "Український етноцид" /1994/.
У роки горбачовської "перебудови" ініціював заснування благодійного Фонду "Мартиролог України", який поставив собі за мету: увічнення імен синів і дочок українського народу, які віддали своє життя за свободу і щастя рідного краю. Творча асоціація Фонду випустила в свiт поминальник "З порога смерті" /1992/ та підготувала до друку тритомник "Олтар скорботи" (мартиролог українського письменства, культури і науки), "Чорні тюльпани" (афганський мартиролог України), "Тернова ружа" (жіночий мартиролог України).
У добу постсталiнського тоталітаризму не був удостоєний ніяких почесних звань, літературних премій чи інших компартійних нагород.
...
Звернутися до повного тексту статті | Звернутися до версії для друку
Скачати файл в форматі PDF