головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Основа світогляду
Автор: Грабовський Віктор
м. Київ

Основа світогляду

"Актуальні проблеми науково-педагогічного спадщини Івана Огієнка – митрополита Іларіона" – називалася Всеукраїнська науково-практична конференція, що відбулася в Українському гуманітарному ліцеї Київського Національного університету імені Тараса Шевченка 24-26 січня під егідою Міністерства освіти і науки. І одразу потрібно зазначити: подібна конференція могла відбутися тільки там, де ідеї митрополита Іларіона втілюється в конкретні справи, у закладі, який зумів належно поєднати теорію та практику педагогічних засад, зокрема й науково-педагогічної спадщини Івана Огієнка. Саме тому про певні етапи її перебігу слід розповісти докладніше. Знайомтесь: директор УГЛ Ганна Стефанівна Сазоненко та майбутні випускники ліцею.

Власне там, де від учня до прибиральниці – спостерігаєш особливу ауру доброзичливості, де не тільки у привітанні чи в бажанні відповісти на твоє запитання, але й у погляді вловлюєш готовність господаря становища прийти гостеві на допомогу, таке виховне середовище – реальність. Як пройти до киигозбірні, де відбудеться "круглий стіл", на якому поверсі розташувалася картинна галерея, – не можна підготувати учнів до випадкових запитань, – видаю, що вони самі зацікавлені в доброму гуморі гостей ліцею, бажають відповісти якнайточніше, просто допомогти... А як поважніють усміхнені ці обличчя, коли йдеться про святиню – Державний Гімн, Прапор, українську мову, з якою увагою вслухалися вони в реферати наставників і ровесників, коли йшлося про суспільну відповідальність за життєздатність патріотичних переконань! А на конференції лунали й принципові випади проти обивательського ставлення – за Огієнком – до власної участі в житті суспільства. "Роздуми про почуття меншовартості", виголошені учителем фізики Михайлом Кононенком, спонукали присутніх усвідомити: той, хто не знає і не поважає твоєї мови – наймит або окупант.
У виступах заступника директора з науково-методичної роботи УГЛ Оксани Салати, викладачів педагогіки педколеджу КНУ імені Тараса Шевченка Ольги Завалій, Євгенії Ярошенко, як і асистенту Оксани Бабіної, йшлося про належну учителя й родинного виховання в науковій спадщині І.Огієнка, а також про досить гострі проблеми освіти в Україні. Учениця УГА Поліна Ювченко зацікавила присутніх дослідженнями Івана Огієнка в царині дохристиянських вірувань українців, а студентка факультету соціології та психології КНУ Ольга Ягупова – засадами особистості педагога за І.Огієнком. Власне, ці та інші теми знайшли продовження за післяобіднім "круглим столом", але особливо схвилював присутніх пафос аспіранта Академії Збройних Сил Євгена Литвиновського: духовна спадщина митрополита Іларіона тільки тоді зможе прислужитися суспільству, коли суспільство створить відповідне духовне оточення для кожного громадянина. А без належного забезпечення життєдіяльності рідної мови, шанобливого ставлення до національної культури й історії повноцінний громадянин неможливий. Якщо ми сьогодні ж не подбаємо про становлення виховного оточення молоді – студентів, офіцерів міліції – ми втратимо своє право на духовну спадщину вождів нації, зокрема й митрополита Іларіона.
Важко було не пристати до думки молодого ад’юнкта – його у устами говорило саме сьогодення.

Чи моральність можлива без релігії?
Як можна було переконатися матеріалах архіву Алли Марушкевич, правнучки митрополита Іларіона, демонструвався на конференції, на початку минулого століття це питання дискутувалося досить активно, але гору взяв кантівський принцип суспільної поваги до ближнього. Таким чином обов’язок кожного з живих обмежується лишень тим, аби не зачепити самолюбства ближнього. А це, на жаль, і вкорінює гординю, котру Євангеліє визнає джерелом усякого зла. Що сталося через це – відомо: світ було залито кров’ю ближніх задля "рівності та братерства".
Чому ж такою недоступною виявилася Заповідь Христа "Люби свого ближнього як самого себе", – цієї найсоціальнішої науки людської історії, як вважав Іван Огієнко? Тому, що служіння Господові означало служіння народові. А совість потрібно було визнати присутністю Господа в наших земних справах.
Безбожництво вдалося до людських жертвоприношень – в ім’я Революції. Та закладалася хибна теза, як постулат, ще в духовних училищах! Митрополит Іларіон наводить яскравий пророчий приклад перекручення, якщо не фальсифікації, Посл...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet