головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2005   Число: #4(17)
пошук по сайту
Інформація про методологічний семінар в НДІУ
Автор: Ятченко Анатолій
кандидат філософських наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу філософсько-психологічних проблем українознавства НДІУ МОН України.

Інформація про методологічний семінар в НДІУ

Характерною рисою сучасності є підвищення інтересу до методологічних проблем науки. Це пов'язано з провідною тенденцією розвитку наукового пізнання, спрямованою на теоретичне узагальнення здобутих знань, яке вимагає від дослідника поглиблення аналітичної рефлексії його мислення.
Методологію наукового дослідження прийнято розглядати як багаторівневу систему взаємопов'язаних знань. Накопичуване у її сфері знання складає сутність методологічного вивчення, яке відтворюється у вигляді складної системи загальних принципів і способів організації та побудови теоретичної і практичної діяльності.
Унаслідок безперервного розвитку системи методологічних знань відбувається постійне уточнення її принципів і поглиблення вже існуючих метологічних уявлень, які слугують підґрунтям для встановлення нових загальних і часткових принципів, а також для пошуку нових шляхів, методів, способів, прийомів та засобів удосконалення процесів наукових досліджень.
У зв'язку з цим зрозумілою стає важливість започаткування постійнодіючого методологічного семінару в НДІУ організованого відділом філософсько-психологічних проблем українознавства, на тему: "Українознавче дослідження: поняття, методологія, змістові виміри". Адже ні для кого не секрет, що часто виникають труднощі в оволодінні методологічними знаннями. Це пов'язано, насамперед, зі складністю структури формування цього виду знання, ієрархічні різновиди якого тяжіють переважно до його конкретно-наукового або філософського рівнів.
Без сумніву, осягнення основних положень філософського рівня методології, знання яких необхідне саме для вироблення стійких навичок рефлексії дослідників на конкретно-методологічному рівні, сприяє розвиткові мислення і посилює дієвість знань, якими володіє дослідник.
Започатковуючи цей семінар, ми сподіваємося, що матеріали, викладені у виступах учасників семінару, а також у статтях, які друкуватимуться на сторінках "Українознавста" і розміщуватимуться на сайті в мережі Інтернет, сприятимуть виникненню у слухачів семінару – наукових співробітників інституту, аспірантів, усіх небайдужих – глибокого професійного інтересу до існуючого діалектичного взаємозв'язку та особливостей взаємодії основних елементів багаторівневого науково-методологічного знання.
Напрацьовані семінаром матеріали, реалізовані з позиції системно-методологічного підходу до проблем виконання українознавчого дослідження, стануть у нагоді дослідникам та нададуть їм оптимальної можливості набуття рефлексивної логіки, необхідної в їх теоретичній та практичній діяльності.
Як засвідчило перше засідання методсемінару, очевидною для дослідника є необхідність постійного розширення, систематизації та поглиблення знань основних положень і методів теорії пізнання, а також методології, методик і методів, що використовуються на конкретних рівнях дослідження.
Ідея відкритого постійнодіючого семінару виникла у зв'язку з чітким переконанням у тому, що при сучасному високому рівневі розвитку українознавства як науки, науки давньої і сучасної водночас, подальший прогрес у вивченні провідних концентрів українознавства та досягнення якісно нового рівня пізнання можливі лише за умови розуміння кожним дослідником існування тісного взаємозв'язку між фундаментальними положеннями філософської методології та методологічним інструментарієм українознавчої науки зокрема.
На нашу думку, необхідне для підвищення ефективності наукових пошуків оволодіння дослідниками сучасним підґрунтям методологічного знання філософського рівня та основами конкретно-наукової методології українознавства має здійснюватися лише спільно й одночасно.
Виходячи з цих міркувань, учасникам семінару було запропоновано ретельно розглянути й обговорити сучасні моделі розвитку пізнання загалом та розкрити концептуальні підвалини породжуваних унаслідок його послідовного розвитку теоретичних парадигм, що має місце на сучасному етапі розвитку українознавчої науки. При цьому під час викладу сутності зазначених теоретичних систем наголошено на їхній діалектичній наступності та доцільності застосування для дослідження тих чи інших явищ або об'єктів українознавства.
Не менш важливою у ході напрацювання матеріалів семінару постає й необхідність усвідомлення того, що якісна сторона одержання наукового знання значною мірою залежить...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet