головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2005   Число: #4(17)
пошук по сайту
Історична демографія України ХVI – ХVII ст.: стан та проблеми
Автор: Ворончук Ірина
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу порівняльних досліджень НДІУ.

Історична демографія України ХVI – ХVII ст.: стан та проблеми

У вітчизняній історії малодослідженими залишаються питання історичної демографії, особливо так званої достатистичної доби, тобто до XVIII ст. Такий стан демографічної проблематики пояснюється як суб'єктивними, так і об'єктивними причинами. Помилкові уявлення про роль і місце народонаселення у суспільному розвитку призвели до того, що демографія зійшла до рівня реєстратора статистичних матеріалів і перетворилася на одну із забутих галузей наукового знання [7]. Незважаючи на те, що окремі вчені, як, наприклад, один з найвидатніших українських демографів і статистиків М.В.Птаха [2], звертали увагу на важливість розробки демографічної проблематики, історична демографія залишилася поза увагою українських вчених. М.Ю.Брайчевський характеризував стан історичної демографії в Україні як катастрофічний [3].
У той же час будь-яке системне вивчення того чи іншого суспільства не може обійтися без аналізу демографічних явищ. Автор теорії демотичного чинника в історичному процесі М.М.Ковалевський уважав, що "главным фактором всех изменений экономического строя является не что иное как рост населення" [4]. При цьому він зауважував, що на історичний процес рівною мірою впливає як зростання, так і зменшення населення. Аналогічної думки дотримувався і один з найвідоміших представників французької школи "Анналів" Фернан Бродель, який уважав чисельність населення "чудовим індикатором", що підсумовує успіхи й невдачі. "Якщо людей стає більше, відбувається і піднесення виробництва та обміну; розширюється хліборобство на перелогових, лісистих, болотянистих, гористих землях. Спостерігається зростання мануфактур, збільшення розмірів сіл і ще частіше – міст; зростають масштаби пересування людей [5]".
Відставання вітчизняної історичної демографії особливо гостро відчувається на тлі досягнень західноєвропейської демографічної науки. Визнання актуальності й важливості демографічної проблематики викликало на Заході інтенсивну розробку історико-демографічних досліджень. Якщо в 50-х роках у центрі уваги західноєвропейських істориків і соціологів були проблеми, пов'язані з економічними передумовами зростання і спадів населення, вивчення демографічної динаміки, густоти залюдненості різних регіонів, чисельності різних соціальних груп, то в наступні роки вони перейшли до вивчення таких феноменів, як модель шлюбу, сімейні взаємовідносини, становище жінки в родині й суспільстві, її права та обов'язки, виховання і соціалізація дітей тощо. Крім того, вони розробили цілий ряд методик для дослідження таких складних питань, як структура сім'ї, домогосподарства, участь у ньому рідних і близьких тощо. Внаслідок цього історична демографія перетворилася з описової історії народонаселення на аналітичну історію багатоаспектних за своєю сутністю демографічних процесів.
В українській історіографії широка демографічна проблематика, як-от: характер родини, її тип і структура, масова демографічна поведінка, народження і смертність, взаємовідносини братів і сестер, батьків і дітей, уявлення про сім'ю, шлюб, любов, включаючи вплив цих уявлень на різні сторони життя суспільства, особливо в ранні історичні періоди, майже не зачіпалися.
Необхідність зведення історії з п'єдесталу науки про суспільство до рангу науки про людину в суспільстві ставить на порядок денний вивчення проблем історичної демографії. Адже саме в демографічних процесах і явищах утілюється найважливіший в історії "людський фактор", найбільше виявляється той чи інший елемент історії з людським обличчям. Людина як конкретний носій національних і культур них традицій, релігійних та моральних настанов, ментальних стереотипів, усвідомлених і неусвідомлених психологічних мотивацій має стати об'єктом серйозного вивчення з точки зору історичної демографії.
Проте, в українській демографії залишаються недослідженими не тільки широка демографічна проблематика, але навіть і питання кількісної характеристики населення України ХVI – ХVIІ ст. У різний час цими питаннями займалися такі дослідники, як А.Павіньський, О.Яблоновський, М.Ф.Владимирський-Буданов, В.О.Романовський, О.І.Баранович, О.С.Компан, І.П.Крип'якевич, М.Г.Крикун, С.І.Копчак та ін. Однак, учені виходили з різних, іноді протилежних, методологічних концепцій щодо характеру залюднення України та користувалися різними дж...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet