Роки | Числа | |||
2013 | 1(46) | 2(47) | 4(48) | |
2012 | 1(42) | 2(43) | 3(44) | 4(45) |
2011 | 1(38) | 2(39) | 3(40) | 4(41) |
2010 | 1(34) | 2(35) | 3(36) | 4(37) |
2009 | 1(30) | 2(31) | 3(32) | 4(33) |
2008 | 1(26) | 2(27) | 3(28) | 4(29) |
2007 | 1(22) | 2(23) | 3(24) | 4(25) |
2006 | 1(18) | 2(19) | 3(20) | 4(21) |
2005 | 1(14) | 2(15) | 3(16) | 4(17) |
2004 | 2(11) | 4(13) | ||
2003 | 1(6) | 3(8) | 4(9) | |
2002 | 2(3) | 3(4) | 4(5) | |
2001 | 1(1) |
Автор: Сазоненко Ганна кандидат педагогічних наук, заслужений учитель України, директор Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка. |
І знову... інновації в Українському гуманітарному ліцеї
Як швидко плине час... Але в ліцеї знову звучить слово “вперше”, як було не один раз: вперше – український з національним духом навчальний заклад (1991 рік), вперше – становлення, функціонування, розвиток, об’єднані в єдиному слові “життєдіяльність” (життєтворчість), вперше – “освітній трикутник”, вперше – Піклувальна рада (1996 рік), вперше – аналітико-стратегічне проектування “Звітуємо. Аналізуємо. Прогнозуємо”, вперше – у складі “десятки” кращих за рейтингом закладів столиці...
А сьогодні це “вперше” особливе. Ми зустрічаємо колег-партнерів нашого закладу, щоб започаткувати клуб “Партнер”. Найголовніше, за словами Миколи Левтика (директора науково-природничого ліцею № 145 м. Києва), – “визначитися із дефініціями”, бо клуб елітний: клуб “Партнер” Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка – неформальне об’єднання інноваційних закладів освіти (шкіл, гімназій, ліцеїв) – партнерів Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, засноване на принципах співробітництва, колегіальності, добровільності, свободи вибору і полі культурності.
Слід зауважити, що кожна із шкіл-парнтерів – неординарний, цікавий навчальний заклад, побудований на Концепції сучасної української освіти. Що об’єднує їх?
По-перше, прагнення творення школи національної за духом, перспективної і сучасної за стилем і технологічністю в запровадженні освітніх технологій.
По-друге, це заклади, які спроможні “революціонізувати” освіту, моделюючи акмеологічний простір для досягнення “акме” кожним із учасників освітнього процесу.
По-третє, для шкіл-партнерів центральним є розвиток життєво важливих компетентностей (перехід від знаннєвої до компетентнісної освіти) в особистості, що дає можливість людині орієнтуватися в сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові праці, подальшому розвитку освіти.
І по-четверте – це заклади, на чолі яких неординарні керівники – менеджери, що створюють (або створили) авторські школи, яким “тісно” в рамках традиційної освіти, вони ведуть свої колективи і випереджають час.
А далі кожен директор (тепер уже член клубу) представляв свій навчальний заклад, акцентуючи увагу на головному, що вирізняє його з-поміж інших: Юрій Шукевич – Фінансовий ліцей (м.Київ), який апробує і знаходить найбільш продуктивну модель фінансового менеджменту в сучасній освіті; Галина Лопушанська – Гуманітарну гімназію №56 (м.Львів) – партнера ліцею з 1999 року, за плечима – не один спільний науково-практичний семінар з освітнього менеджменту, українознавства, педагогічних технологій; Наталія Руденко – Український НВК – гімназію (м.Сімферополь, АР Крим): це як наша філія і як найбільший успіх, бо сьогодні вперше до Української гімназії у зросійщеному Криму – черга. А ще були спільні проекти : “Моя земля – Україна”, семінари, конференції, стажування заступників, учителів, спільне навчання і спільний досвід... Наталія Головань – ліцей № 208 (м.Київ), віце-президент Асоціації ліцеїв і гімназій України: ми одна команда лідерів з неординарним мисленням. А далі – рідна Чернігівщина: Бахмацька гімназія (єдина в районі), Прилуцька школа № 6 (нас об’єднує великий педагог Григорій Ващенко – це його рідна земля), Марківецька школа Бобровицького району (де народився засновник нашого ліцею, професор, директор Науково-дослідницького інституту українознавства Міністерства освіти і науки України Петро Кононенко). І за образним виразом директора Фізико-математичного ліцею Олексія Лободи, ми – як два крила найвеличнішого з університетів – Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Цей ліцей відомий далеко за межами України: тут не лише перший золотий переможець Міжнародної олімпіади з інформатики, а й з математики, фізики, хімії. Феномен яскравих особистостей в історії гімназії Білої Церкви, що на Київщині, досліджує колектив під керівництвом директора Бориса Смутка.
Окрема сторінка – українська освіта в Придністров’ї: Тираспольський теоретичний ліцей (у 2003 році він відсвяткував свій десятилітній ювілей) і Бендерівська гімназія – відкрита лише торік. Їм потрібна наша допомога, допомога педагогів усієї України, її власних структур. Боярська гімназія Києво-Святошинського району (директор Світлан...
Звернутися до повного тексту статті | Звернутися до версії для друку