головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Місія України з погляду українознавства
Автор: Калакура Ярослав
доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу історичних та теоретико-методологічних проблем українознавства НДІУ.
Місія України з погляду українознавства

Кожний народ, кожна нація, також українська - одна з найдавніших і найбільших європейських спільнот, має своє історичне покликання, Богом визначену місію. Усвідомлення цієї місії складає ядро національної ідеї, парадигму поступу нації, основу її ідентичності та консолідації. Українознавство як комплексна система наукових знань про Україну та українство, відводить пріоритетне місце дослідженню етногенезу українського народу, формування української нації, її ментальності, змагань за свою волю, незалежність та державність.
Продовжуючи українознавчі традиції, закладені мислителями Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Острозької і Києво-Могилянської академій, Г.Сковородою, Марковичами, М.Максимовичем, М.Костомаровим, В.Антоновичем, М.Грушевським, Д.Багалієм, С.Єфремовим та ін., сучасні українські філософи, історики, правники, філологи, етнологи, економісти, мистецтвознавці творчо розвивають і збагачують знання про Україну і український народ як цілісність. Лише за останні 5 років побачили світ ґрунтовні праці С.Грабовського, Я.Грицака, П.Кононенка, І.Кураса, С.Наливайка, М.Томенка та ін. [1], у яких висвітлюються як загальні так і окремі проблеми етнонаціонального розвитку України на різних етапах минувшини і сучасності. Переважна більшість авторів, як правило, розглядають ці проблеми з позицій тієї чи іншої науки: історії, політології, етнології, філософії, права, літературознавства і т.д. Водночас нині дедалі популярнішими стають міждисциплінарні дослідження, серед найновіших з них варта особливої уваги монографія Михайла Юрія “Соціокультурний світ України” (Юрій М.Ф. Соціокультурний світ України. Монографія. Друге видання. – К.: Кондор. – 2004. – 736 с.). Автор – доктор історичних наук, професор, академік АН вищої школи України, добре відомий громадськості своїми оригінальними працями з етнології, соціальної філософії та психології історії, зокрема цікавою монографією “Етногенез та менталітет українського народу” (1998), поставив завдання на міждисциплінарному рівні, на межі історії, соціології, філософії та психології дослідити історичну місію України й українського народу у світовому співтоваристві на порубіжжі Західної та Східної цивілізацій.
Монографія має узагальнюючий характер, синтезує минулі й новітні досягнення галузевих наук щодо специфіки історичного шляху України в контексті світової історії, розвитку свідомості українського народу, соціодинаміки української державності, співвідношення влади, релігії і суспільства, особливостей ментальності українців, їх національного характеру. Кожній групі з цих проблем, спільною ознакою яких є українознавчий підхід до осмислення чільних питань українства, його генези та перспектив розвитку, специфіки соціокультурного світу України, її історичного покликання, присвячено окремий розділ монографії.
Місію українського народу автор виводить як із загальних закономірностей етногенезу людства, так і на основі аналізу особливостей формування української нації, її свідомості та культури. Саме культура уособлює найбільше багатство людини, нації, всієї спільноти всесвіту, вона акумулює досвід усієї минулої історії, набутки попередніх поколінь. Визначальним спектром культури, її осердям виступає моральність, моральний ідеал, який об’єднує людей в єдине ціле. Витоки культури українського народу сягають у сиву давнину, в дохристиянські часи. Ще в добу язичництва у свідомості праукраїнців викристалізувалось полюсне розуміння таких ціннісних понять як добро і зло, правда і брехня, справедливість і кривда. Прийняття християнства як найпоширенішої в Європі релігії сприяло духовній інкорпорації Київської русі у європейське культурне співтовариство, реалізації її великої просвітницької місії в Європейській цивілізації. Культурні зв’язки України зі світом не переривалися в роки пізнього середньовіччя, у козацькі часи, коли за зразками європейських університетів постали Острозька і Києво-Могилянська академії, розвивалися шкільництво, друкарська справа, розквітло українське бароко. М.Юрій наголошує, що насильницький відрив України від Європи розпочав Петро І агресивною політикою державного меркантилізму (с. 24), а його наступники скасували Гетьманщину, знищили Запорозьку січ, розгорнули тотальне зросійщення укр...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet