головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2010   Число: #1(34)
пошук по сайту
Завіщання Блаженнішого Патріярха Йосифа
Автор: ННДІУ
Національний науково-дослідний інститут українознавства
Завіщання Блаженнішого Патріярха Йосифа

Моїм Духовним Дітям, Владикам, Священикам, Монахам і Монахиням і всі Вірним Української Католицької Церкви

МИР У ГОСПОДІ І АРХИЄРЕЙСЬКЕ БЛАГОСЛОВЕННЯ

«Ще трохи, і світ мене вже не побачить» /Йо. 14, 19/, «Ще трохи, і ви не побачите мене більше...» /Йо. 16, 16/, бо «надходить година, коли вже і притчами не промовлятиму до вас...» /Йо. 16, 25/. Залишаючи цей світ і «сидячи на санях», як говорили каші предки, після 90-тикількалітнього життя молюся за вас, моє Духовне стадо, і за весь Український народ, якого я сином і якому я старався ввесь свій вік служити, словами пращальної Архиєреиської молитви Господа Нашого Ісуса Христа. Він бо для нас усіх і для всього світу є «путь, істина і живот» /Йо. 14, 6/.
І тому, переставляючися у світ вічности, благаю Отця Небесного, щоб Він прославив Сина свого у вас, щоб ви спізнали Його, «Єдиного, Істинного Бога» і Ним «посланого – Ісуса Христа» /Йо. 17, 3/, і щоб Він дав вам «Утішителя, який буде з вами по віки, Духа Істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить Його і не знає. Ви ж Його знаєте, бо перебуває Він з вами і буде в вас». /Йо. 14, 16-17/.
Разом з цією молитвою, пращаючися зо світом і всіми вами, Дорогі мої духовні діти, так, як велить нам наша свята прадідівська християнська віра, залишаю вам свій Батьківський і Пастирський Заповіті
«...Щоб ви не зневірилися...» /Йо. 16, 1/ і «Хай не тривожиться серце ваше. Віруйте в Бога!...» /Йо. 14, 1/.
І основне заповітую вам; «Щоб ви любили один одного...» /Йо. 15,12, 17/ любов’ю, над яку більшої немає, що й готова життя своє віддати за друзів своїх...» /пор. Йо. 15, 13/.

***********

Оця любов до Христа, любов до Святої Церкви, що є Його Таїнствєнним Тілом, любов до рідної Української Церкви, що є повноцінною частиною вселенської християнської Родини, любов до рідного Українського народу, з його духовними і матеріяльними скарбами вселюдського значення, визначували мій життєвий трудолюбивий шлях, моє думання і мою працю, на волі і в неволі.
Впродовж цілого свого життя був я, і таким відходжу з цього світу, в’язнем Христа!
Насамперед, в юних роках, був я добровільним його в’язнем! Бо народився я і був вихований в українській християнській, хліборобській, глибоко віруючій, родині. Вона передала мені і защіпила в мені віру в Христа і любов до Нього! Тому, сьогодні, здоганяючи їх у потойбічному світі, «ідіже ність болізні, ні печалі, но кизнь безконечная», з синівською вдячністю молюся за них! Батьки, християнська родина це основа здорового суспільства, народу, нації. Це запорука їх росту і сили! І тому заповітую вам: Збережіть, а де її розхитано, оновіть в Українському народі справжню християнську родину, як невгасаюче вогнище життя і здоров’я Церкви і Народу!
Добровільним в’язнем Христа був я і тоді, коли любов до Нього штовхнула мене на шлях здобувати знання і посвятитися науковій праці. Божому Промислові я вдячний за те, що запалив у мені цю іскру вже в моєму дитинстві, а старшому братові, Романові, за те, що став знаряддям цього Промислу, бо він навчав мене, п'ятилітнього хлопця, і завдяки цьому, ще заки почав я шкільне навчання, вмів я вже читали і писати, а рідна Школа розпалила цю іскру любови до науки. З любови до науки залишався я і далі добровільний в’язнем Христа, коли, відчувши покликання до духовного стану, рішився служити Христові.
Християнська Родина і Рідна Українська Школа – це передумови здорового виховання прийдешніх поколінь!
Отож, заповітую вам: Відроджуйте їх і рятуйте їх в Україні і в усіх країнах поселення нашого Українського народу!
В покликанні – служити Христові в духовному стані – виразно бачу Божу руку. Відчувши в ньому Господній Голос і підтримуваний Господньою десницею, радів я, що міг, упродовж кількох десятків найкращих років життя, працювати, як добровільний в'язень Христа, бувши Його служителем, як науковець, богословський дослідник найбільшого об'явленого Таїнства, Троїчного Божого Життя й, зокрема, Третьої Божої Особи у Пресвятій Тройці, Духа Святого, Духа Істини, Утішителя і Хизні Подателя, що все сповнює, що в нас і в Христовій Церкві невидимо перебуває /пор. молитва «Царю Небесний»/.
Надхненний Його благодаттю служив я своїй рідкій Церкві на тих постах, які пору...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet