головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2010   Число: #1(34)
пошук по сайту
Фіскальна політика радянського уряду і становище українського селянства у 30-х роках ХХ століття
Автор: Міняйло Світлана
кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу філософії освіти та освітніх технологій НДІУ

Фіскальна політика радянського уряду і становище українського селянства у 30-х роках ХХ століття

Кризові явища, які нині охопили все українське суспільство, вимагають від держави невідкладних ефективних заходів. Важливим рушієм у вирішенні загальнодержавних проблем є досвід попередніх поколінь та переосмислення здобутків і прорахунків. Історично склалося так, що селянство завжди відігравало важливу роль у розвитку економіки та становленні України як держави. На початку 1930-х років політика радянського уряду стосовно села спрямовувалася на колективізацію та запровадження нового поземельного устрою. Як свідчать історичні джерела, зміна пріоритетів у будь-якій сфері діяльності держави в подальшому призводить до появи нових методів управління або тиску на новостворену систему. Новий колгоспний устрій села, що утвердився на початку 1930-х років і був закріплений голодомором 1932–1933 років (як один із методів приборкання самостійницької свідомості українського селянства), зумовлював не лише зміни в адміністративному апараті аграрного сектору, а й модифікацію фінансових важелів. Тому, на наш погляд, перспективним напрямом дослідження є проблеми фіскальної політики, зокрема тих її особливостей, які стосуються українського селянства. Науковий інтерес до окресленої теми зумовлений також відсутністю праць, у яких би з’ясовувалися ці питання. З огляду на це автор ставить за мету дослідити форми та методи, які включала фіскальна політика радянського уряду в 1930-х роках.
Окремі моменти щодо обраної нами теми дослідження були висвітлені у працях радянських і сучасних українських істориків. Зокрема, проблема податкової історії відображена у дослідженнях Г. Мар’яхіна [5], М. Піскотіна [6], Н. Тепцова [8], Г. Сургая [7], В. Даниленка, С. Кульчицького [2], А. Толкушина [9], І. Комарової [4].
Для українського селянства 1930-ті роки стали одними з найтрагічніших в його історії. Радянське керівництво, вважаючи аграрний сектор економіки УСРР (УРСР) основним джерелом надходжень до союзного бюджету, виробило і втілило на практиці репресивно-каральну фіскальну політику. Фактично в 1930-х роках громадянська війна (держави проти селянства) не закінчилася, незважаючи на гучні гасла про «перехід до мирного соціалістичного будівництва». Змінилися її засоби й методи. Багнети і гармати поступилися, на перший погляд, «миролюбнішим», а насправді більш жорстким методам – податковій політиці. Саме завдяки їй протягом незначного періоду радянській владі вдалося перетворити українських селян на кріпаків як у соціально-економічному, так і в суспільно-політичному відношенні. Без перебільшення можна твердити, що селянство, у тому числі й Радянської України, стало основним будівничим індустрії СРСР. Ціною величезних як матеріальних, так і людських утрат воно звело промислову базу Радянського Союзу.
Причиною зростання ролі податкового тиску в умовах формування колгоспної системи стали явища індустріалізації та згортання непу в 2-ій половині 1920-х років. Саме ці економічні перспективи розвитку радянського народного господарства потребували перебудови, оскільки на «побудову соціалізму» необхідна була певна кількість коштів, а із розвитком ринкових відносин держава позбавлялася права вільно володіти майном приватного сектору. Тому радянські урядовці взяли курс на обмеження приватного сектору народного господарства шляхом згортання непівської політики господарювання та переведення селянства на нову колгоспну систему. Податкова політика в таких умовах відіграла роль перехідного фактора, пришвидшивши темпи колективізації й водночас ставши основним джерелом фінансування державної програми індустріалізації економіки.
Податкова реформа 1930–1932 років, що була спричинена загальноекономічною потребою перебудови народного господарства, стала важливим кроком радянської влади у створенні зовсім іншої, ніж непівська, системи оподаткування. На початок 1930 р. радянське керівництво вибудувало систему законодавчих змін у сфері оподаткування. Незважаючи на те, що податкова реформа стосувалася переважно усуспільненого сектору народного господарства, вона значною мірою вплинула на зміну форм та методів фіскальної політики на селі [5, 131]. Щоб полегшити умови утвердження колгоспної системи та залучити якомога більше селян до нової державної системи, на думку В. Дяченка, необхідно було виробити...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet