головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2010   Число: #1(34)
пошук по сайту
Полеміка про квасний хліб та опрісноки у догматичній частині «Треносу» (1610) Мелетія Смотрицького
Автор: Квасюк Лариса
кандидат філософських наук, доцент Національного університету "Острозька Академія" (м.Острог, Рівненська обл.)

Полеміка про квасний хліб та опрісноки у догматичній частині «Треносу» (1610) Мелетія Смотрицького

Однією із умов, яку висунули представники Православної Церкви в Речі Посполитій, укладаючи в 1596 р. унію з Католицькою Церквою, було збереження в незмінній формі східнохристиянської богослужбової традиції. Але унію фактично було укладено за централістичними принципами тридентської еклезіології, яка надавала Римській Церкві та латинському обряду привілейоване становище [6, 25]. Захист східної традиції був одним із завдань унійних та православних релігійних діячів. Серед останніх виділяється постать Мелетія Смотрицького, автора відомого полемічного трактату «Тренос» (1610).
Полемічну літературу кінця XVI – початку XVII ст. і творчість Мелетія Смотрицького досліджували М. Возняк [1], М. Грушевський [2],  С. Єфремов [3], Д. Чижевський [10]. Нині науковці, зокрема С. Йосипенко [4], В. Литвинов [5], П. Новаковський [6], С. Савченко [7], В. Шевченко [9], висувають ідею про необхідність прочитання цієї літератури як релігійного феномену, що віддзеркалює духовно-ідейні шукання української спільноти епохи раннього модерну. Такий напрям щодо вивчення полемічної творчості Мелетія Смотрицького започатковано в студіях Мелетія Соловія [8].
Предметом нашого дослідження став аналіз богословської дискусії щодо вживання квасного чи прісного хліба для причастя як однієї з доктринальних відмінностей між Східною і Західною Церквами, що пов’язана з літургійним звичаєм і відображена у догматичній частині «Треносу» М. Смотрицького, зокрема в одному із розділів полемічного трактату, який має назву «Квасний Хліб чи Опрісноки» [11, 177–207].
 Нагадаємо, що вживання квасного хліба замість опрісноків почало розповсюджуватися на початку середніх віків. Про необхідність його використання вже зазначалося у православних книгах у ІХ ст. А практика опрісноків була утверджена на Заході в період з ІХ по ХІ ст.
Розділ «Квасний Хліб чи Опрісноки» полемічного твору Мелетія Смотрицького містить чимало посилань на Святе Письмо як важливе віроповчальне джерело, базуючись на якому, західні богослови доводили, що Христос на Таємній вечері вживав опрісноки, а не квасний хліб, як про це говорили православні. Автор намагається спростувати позицію Католицької Церкви і довести, що «не є правдою, що Христос на Таємній Вечері вживав не квасний хліб, а опрісноки». Посилаючись на текст Євангелія, Мелетій Смотрицький підтверджує віру і вчення Східної Церкви, що «Христос був розп’ятий у П’ятницю, у надвечір’я свята Пасхи, а Пасхальну Вечерю він відбув із своїми апостолами у четвер, днем раніше, ніж це робили жиди, і тому на цій вечері він не міг вживати прісний хліб, а тільки квасний». Доказом він вважає оповідання св. євангеліста Івана про Таємну вечерю, де зазначено, що «Христос встановив Пресвяту Євхаристію на день перед святом Пасхи, відбувши з учнями своїми вечерю, що була приписана у жидівському законі» [11, 178–179]. Полеміст робить висновок, що Христос антиципував Пасхальну вечерю і не святкував її разом з жидами, а це означає, що для Таємної вечері використовувалися не опрісноки, а квасний хліб.
Мелетій Смотрицький вважав, що свідчення св. євангеліста Матвія також доводять те, що Христос на день випередив споживання Пасхальної вечері: «Жиди постановили схопити Христа і його засудити на смерть, але не в дні Свята Пасхи, щоб не було заворушення між народом». На підтвердження своєї позиції православний автор наводить слова св. Івана Богослова про те, що «жидівські проповідники – фарисеї, книжники і садукеї – не хотіли увійти в преторію – на судище поганського Намісника, щоб не осквернитися, але їсти Пасху».
Мелетій Смотрицький інтерпретує також розповіді святих Луки і Марка: «Христос спожив пасхального агнця у надвечір’я самого свята Пасхи, тобто в четвер ввечері, бо вже тоді легально починалося надвечір’я (П’ятниця) перед святом Пасхи, що випадало тоді в суботу». На сам же день Пасхи дійсно не можна було споживати квасний хліб, а тільки прісний, тобто «опрісноки» [11, 179–181].
На думку автора «Треносу», доказом того, що Христос був розп’ятий у П’ятницю, а Пасхальну вечерю відбув у надвечір’я цього дня, є «прохання жидів до Пілата, щоб він розіпнув Христа і щоб розп’яті тіла не висіли на дереві через Суботу, бо був тоді великий день тієї Суботи, тобто саме свято Пасхи»...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet