головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2010   Число: #1(34)
пошук по сайту
Джерела для дослідження ролі місцинності племені в україногенезі
Автор: Копцюх Богдан
здобувач ступеня кандидата історичних наук КНУ імені Тараса Шевченка

Джерела для дослідження ролі місцинності племені в україногенезі

Появу українців та інших народів значною мірою зумовив такий чинник, як місцинність племені – самовизначення племені за звичаєм розселення на одному типі місцин. Місцинність племені розглянуто  у монографії «Особливості розселення племен на Прикарпатті» [33] і виявлено, що для дослідження україногенезу велике значення має комплексне використання таких джерел, як давньої писемної історії, топоніміки, етнології, археології, палеогеографії, історичної географії та ін. Факт рельєфно-кліматичної територіальності (місцинності) племені виразно постає у близькому сусідстві різнокультурних племінних поселень. Доволі часто різнокультурні (отже, й різноплемінні) поселення знаходилися не окремими групами, а вперемішку в одній групі, що археологи відзначили ще на початку 1990-х років: «Під Обуховом досліджено угруповання київських та черняхівських поселень, розташованих на близькій відстані одне від одного, які складають територіальну групу» [1, 297]. Таким чином, поселення могли займати місцини, а не великі території – місцевості. Місцина – це, за географічною термінологією, «фація» – природно виділена територія з тільки одним типом рельєфу. Згрупованість місцин у типи – зручний ранній орієнтир для поділу груп їхніх жителів. Скупчення місцин подібних типів знаходяться дуже розкидано. Археолог Б.Тимощук писав про «…расположение гнезд-общин…на значительном расстоянии друг от друга…» [2, 82]. Місцини визначали пов’язаність племені з певним ландшафтом: «Характерною рисою морфологічних частин – фацій, урочищ…є те, що вони мають, так би мовити, масове поширення, неодноразово повторюються на певній території, надаючи  їй характерного вигляду…Фації, або урочища, дуже часто бувають подібні одна до одної, як листя на дереві, тому їх названо морфологічними частинами цілісного природно-територіального комплексу» [3, 109]. Наука про етнос  зафіксувала сліди архаїчного поділу заселеної території за місцинами. Наприклад, Р.Кайндль спостеріг: «…коли  гуцула запитують про його батьківщину, він часто подає назву, якої в жодних переліках населених пунктів не знайти. Він наведе безтурботно за громадою й селом народну назву того маленького поселення, де й знаходиться його хатина» [4, 59]. Значить, у такому традиційному краї, як Карпати, майже донедавна зберігався звичай вважати територією поселення забудовану місцину, а не місцевість. 
Вивченням  спадщини  корінних  для  нашого  народу  племен  займаються  досить  успішно  українознавці (В.Сокіл  «Писана  керниця…», «Народні  легенди  та  перекази  українців  Карпат»), археологи (зокрема В.Баран, Д.Козак, Р.Терпиловський, Л.Залізняк, М. Филипчук), мовознавці (О.Стрижак  «Етнонімія  Геродотової  Скіфії»,  «Етнонімія  Птолемеєвої  Сарматії»), а також етнологи, ономасти, географи, діалектологи. Як бачимо,  джерела  для  українознавчих  студій  мають  різну  специфіку, зумовлену  походженням.  
Важливими  для  пізнання  глибини  закоріненості  українців, в  основ-ному  завдяки  ілюстративним  можливостям (на  даному  етапі), виступа-ють  археологічні  пам’ятки. Тільки  поєднання  археологічних, мовних  джерел  і  писемної  історії  дає  всі  найнеобхідніші  чинники  для  аналізу  і, отже, достатню  підставу  для  реконструкції  генези  народу. В  поєднанні  основних  прадавніх  українознавчих  джерел, наприклад з  архаїчною  топонімікою, можна  побачити, як  розкривається  кожне  з  них  саме  як  джерело, тобто  за  можливістю  інтегрувати  його  ресурс.    
Звідси  й  мета  статті – виявити  особливості  і  взаємозв’язки  джерел  для  дослідження  територіальності  походження  українців. Адже  П. Кононенко  дуже  влучно  зазначив: «…доля  і  місія  українства  зу-мовлюються  щонайперше  самою  прир...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet