головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2010   Число: #1(34)
пошук по сайту
Досліджуються епістоли
Автор: Сулятицький Микола
кандидат філологічних наук

Досліджуються  епістоли

Сучасне українське літературознавство нещодавно збагатилось добротним науковим монографічним виданням, яке благословила Вчена рада Львівської національної наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України, за загальною редакцією доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України Мирослава Романюка. Її власне екскурсивність детермінує своєрідну екстраполяцію від базових теоретично-аналітичних аспектів науки про письменство у напрямі з’ясування навколопроблемних питань, введення додаткової інформації, епізодів, постатей якраз почерез епістолярне відображення. Бо, як резюмує один із авторів, «часом один листовний рядок може виказати більше об’єктивної правди, суджень чи передбачень, ніж газетна цілополосна публікація, пустослівна брошура, навіть окрема книжка».
Поряд з цим на огромі епістолярних текстів, що належать визначним діячам українства, автори монографії у дискурсивному контексті демонструють логічно організований, аргументований виклад обстоюваних ними позицій, тримаючи в полі зору багатство психологічних виявів численних авторів віднайденого і опрацьованого епістолярію.
Перший розділ монографії під промовистою назвою «Епістолярій в академічних ризах» розкриває перед читачем не тільки квантативну (кількісну) ознаку віднайдених в архівних припорохах унікальних раритетних зразків листування, але й вміщує глибокоаналітичні наукові розмисли над змістом листів, біографічними перипетіями їхніх творців, культурологічним українським поступом означеного хронометричного періоду.
Так, із авторських досліджень, поданих у алфавітному порядку персоналій, відчитуємо цікаві довідки про природу художньої творчості О.Маковея, безцінну інформацію про творчі взаємини титанів слова І.Франка і А.Кримського, світогляд письменниці Марка Вовчка. В процесі прочитання чималого епістолярію руйнуються усталені догми про нібито виключно «кабінетно-вчену» сутність М.Грушевського, а листи О.Кобилянської не лише розкривають нам багатий духовний світ письменниці (завдяки літературно-пошуковому подвигу світлої пам’яті професора Ф.Погребенника), але й її взаємини із низкою видатних діячів науки і літератури Прикарпатського краю та зарубіжжя.
Нечисленні листи зачинателя нової української літератури І.Котляревського висвітлюють життєписні нюанси цієї постаті, зосібна його працю над знаковим твором нашого красного письменства – «Енеїдою».
Епістолярій майстра прозової форми М.Коцюбинського неабияк утверджує його авторитетність, а то й харизматичність у середовищі тодішньої претензійної письменницької богеми. Достатня відвертість у листуванні привертала до керманича українського літературного імпресіонізму очевидну зацікавленість – більш вдумливі реципієнти проглядали пряму ліричність поміж одуховленою кореспонденцією до О.Аплаксіної і художнім виплеском ментного творення його прозових шедеврів – «Fata Morgana», «Persona grata», «В дорозі», «Intermezzo», «Тіні забутих предків» та ін.
Кілька років тому побачило світ унікальне видання одного з авторів пропонованої розвідки проф. В.Качкана «Журавлі повертаються…»: З епістолярної спадщини Богдана Лепкого / Упоряд., авт. передм., приміток і коментарів В.А.Качкан. – Львів, 2001. – 920 с.; іл., де дослідник зумів зібрати, прокоментувати і видати більше півтисячі листів. В «Екскурсах і дискурсах…» поміщено розлогу аналітичну розвідку про вагомий аспект творчої особистості Б.Лепкого, а також усієї творчої династії Лепких – братів Миколи, Лева та їхнього батька Сильвестра (Марка Мурави).
Подибуємо у тандемному дослідженні наведені цікаві факти із життя духовного проводиря українців митрополита Іларіона (Івана Огієнка), який, попри свою зайнятість, старався знаходити якусь часину для допомоги початкуючим духівникам, письменникам чи лінгвістам.
Листування К.Студинського – це не лише дещиця приватних ціх буття громадського діяча, але й своєрідна хроніка українського суспільного і культурного життя з кінця ХІХ ст. до початку Другої світової війни, а епістолярій Лесі Українки, Івана Франка – то окремий художньо-мистецький, культурологічний, соціально-політичний світ, не до кінця ще вивчений і поцінований.
 Етико-естетичні світоглядні підмурівки проступають із хвилюючого емоційного життєпису жінки-борця Олени Теліги, екзистенція інтелектуального ідеалізму і змагу – із «ком...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet