Роки | Числа | |||
2013 | 1(46) | 2(47) | 4(48) | |
2012 | 1(42) | 2(43) | 3(44) | 4(45) |
2011 | 1(38) | 2(39) | 3(40) | 4(41) |
2010 | 1(34) | 2(35) | 3(36) | 4(37) |
2009 | 1(30) | 2(31) | 3(32) | 4(33) |
2008 | 1(26) | 2(27) | 3(28) | 4(29) |
2007 | 1(22) | 2(23) | 3(24) | 4(25) |
2006 | 1(18) | 2(19) | 3(20) | 4(21) |
2005 | 1(14) | 2(15) | 3(16) | 4(17) |
2004 | 2(11) | 4(13) | ||
2003 | 1(6) | 3(8) | 4(9) | |
2002 | 2(3) | 3(4) | 4(5) | |
2001 | 1(1) |
![]() | Автор: ННДІУ Національний науково-дослідний інститут українознавства |
Дипломатичні обрії України
18 грудня 2009 року в приміщенні Дипломатичної академії України відбулася презентація десятого випуску наукового щорічника «Україна дипломатична». Видання було представлено двома книгами (українською та англійською мовами).
На презентацію були запрошені надзвичайні і повноважні посли іноземних держав, працівники МЗС України, вчені та журналісти.
Вітальним словом урочисте засідання відкрив ректор Дипломатичної академії України, доктор історичних наук, Надзвичайний і Повноважний Посол України Борис Гуменюк. Вів засідання головний редактор щорічника, кандидат історичних наук, заслужений журналіст України Анатолій Денисенко. На презентації з промовами виступили: перший заступник міністра закордонних справ України Володимир Хандогій, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Яцек Ключковскі, Надзвичайний і Повноважний Посол Південно-Африканської Республіки в Україні Андріс Фентер, генеральний директор Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв Павло Кривонос (видавець), Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, міністр закордонних справ України у 1998–2000 роках та 2005 – 30 січня 2007 роках Борис Тарасюк, міністр закордонних справ України у 1994–1998 роках, почесний професор Дипломатичної академії України Геннадій Удовенко, голова комітету Верховної Ради України, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1992–1994), академік НАН України Олег Білорус, голова Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при Національній академії наук України, академік НАН України Ярослав Яцків, заступник міністра освіти і науки України, кандидат історичних наук Павло Полянський, перший проректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, доктор філософських наук Володимир Бех, голова синодального відділу Української православної церкви «Церква і культура» ігуменя Серафима.
Наш кореспондент поставив кілька запитань головному редактору видання, кандидату історичних наук, заслуженому журналісту України Анатолію Васильовичу Денисенку:
– Розкажіть, будь ласка, про зміст та мету щорічника.
– Засновники видання: Міністерство закордонних справ України, Дипломатична академія при МЗС України, Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв, наукова громадська організація «Історичний клуб «Планета».
У третьому тисячолітті пріоритетного значення набувають дипломатичні стосунки у вирішенні міждержавних суперечностей, конфліктів, передусім шляхом переговорів та міжнародних домовленостей. Дипломатія є тією візитівкою, яка формує самодостатність держави. Це аксіома. Адже світовим порядком мають управляти розум і мудрість. І ще одна незаперечна істина: дипломатія – невід’ємна складова історії будь-якої держави. І, отже, сьогодні не знати власної української дипломатичної історії – напевно, невиправдане невігластво. Насамперед керуючись такими мотивами і враховуючи, що дипломатичні сюжети періоду Київської Русі-України, козацької держави Богдана Хмельницького, наступних гетьманів і особливо історія дипломатії Української Народної Республіки були практично «білими плямами» нашої історії, було започатковане видання щорічного наукового альманаху «Україна дипломатична».
Реакція запрошених (серед них відомі історики, дипломати, громадські й політичні діячі) під час презентації у 2000 році першої книжки наукового щорічника «Україна дипломатична» надзвичайно приємно вразила засновників цього видання. Загалом і думка наукової громадськості, і відгуки засобів масової інформації зводились до одного: настав час предметно і періодично відтворювати історію дипломатичного життя України, публікувати змістовні і глибокі розвідки про діяльність творців зовнішньої державної політики, знайомити читацький загал з епістолярієм відомих дипломатів, з ґрунтовними науково-теоретичними дослідженнями цієї важливої галузі міжнародних відносин. Отримавши загальне визнання, редакційна колегія новоствореного щорічника з ентузіазмом взялася за справу. Наслідки не забарилися. Наповнення редакційного портфеля – свідчення необхідності й популярності видання в наукових колах. А творчі пошуки, помножені на реальні завдання сьогодення, стали запорукою зарубіжної популярності. І ось уже третій випуск нашого щорічника започаткувала стаття Генерального секретаря ООН К...
Звернутися до повного тексту статті | Звернутися до версії для друку
Скачати файл в форматі PDF