головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2010   Число: #3(36)
пошук по сайту
«Повість минулих літ» як важливе українознавче джерело про походження українського народу
Автор: Шакурова Ольга
молодший науковий співробітник відділу української етнології ННДІУ
«Повість минулих літ» як важливе українознавче джерело про походження українського народу

Потреба пізнати свою історію, з’ясувати своє прадавнє коріння завжди була притаманна людям незалежно від епохи та часу їх проживання. Прагнення визначити своє походження, довести його давність та винятковість характерне вже для першого східнослов’янського історіографічного твору – «Повість минулих літ» Нестора Літописця, осягнути який намагається не одне покоління вітчизняних і зарубіжних науковців.
Необхідність дослідження твору «Повість минулих літ» як першоджерела про походження українців зумовлена великим інтересом української громадськості до історії свого народу, а також необхідністю популяризації української історії серед широкого загалу населення. Знання про минуле свого краю допоможуть у вихованні свідомого громадянина-патріота, бо саме національна історія є основою національної свідомості.
Застосування в процесі роботи засадничих принципів і методів українознавства, яке є, за влучним висловом доктора філологічних наук, професора, академіка, директора ННДІУ МОН України П. Кононенка, «…цілісною системою наукових інтегративних знань про Україну й світове українство як цілісність, як геополітичну реальність, що розвивається в цілісності простору й часу» [4, 17], дозволяє підійти до розгляду проблеми більш повно і всебічно, дає нові можливості для аналізу й систематизації нагромадженого наукового матеріалу, присвяченого розроблюваній тематиці.
Отже, актуальність нашого дослідження зумовлена: 1) необхідністю проаналізувати і систематизувати нагромаджені знання про «Повість минулих літ» як дуже важливе джерело про походження українського народу з метою кращого пізнання національної історії; 2) необхідністю застосування нових українознавчих системно-інтегративних підходів та принципів до аналізу поглядів вчених-українознавців на «Повість минулих літ» як на першоджерело про походження українців.
Об’єктом дослідження є «Повість минулих літ» як джерело про етногенез українців. Предметом – висвітлення проблеми походження українського народу в «Повісті минулих літ» та її аналіз вітчизняними вченими-українознавцями на основі наявних сучасних археологічних, антропологічних, лінгвістичних та інших джерел.
Метою дослідження є комплексний всебічний аналіз етногенетичної проблематики у «Повісті минулих літ» на основі цілісних, комплексних та інтегративних принципів та методів українознавчої науки.
Мета передбачає розв’язання таких наукових завдань: 1) проаналізувати стан наукової розробки теми, її джерельну базу та визначити теоретико-методологічну основу дослідження; 2) дослідити «Повість минулих літ» як джерело про походження українського народу; 3) розглянути перспективи подальшого дослідження проблеми українського етногенезу у працях вітчизняних вчених-українознавців.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові принципи історизму, науковості, об’єктивності, всебічності та системності. Застосовано такі методи, як історіографічний аналіз і синтез, історико-хронологічний та історико-ситуаційний методи, метод типологізації, порівняльний метод, ретроспективний та ін.
Науковий аналіз «Повісті минулих літ» присутній у працях практично всіх сучасних учених, які займаються проблемами українського етногенезу. Але він здійснений побіжно у зв’язку з неможливістю побудувати концепцію етногенезу українців без використання першоджерела про формування українського етносу, яким, безперечно, є «Повість минулих літ». Окремих розробок практично не існує. Отже, новизна роботи зумовлена відсутністю комплексних досліджень «Повісті минулих літ» як першоджерела про походження українського народу.
Одним із перших серед сучасних дослідників науковий аналіз тверджень Нестора Літописця здійснив видатний український археолог М. Брайчевський. У монографії «Походження Русі» [2] він намагається співвіднести літописні племена з археологічними культурами, застосовуючи при цьому наявні на час видання монографії лінгвістичні та антропологічні джерела, та з’ясувати, які племена брали участь в етногенезі українського, російського та білоруського народів.
Розбирає і аналізує твердження Нестора Літописця у своїх працях відомий український археолог-славіст В. Баран. У монографії «Давні ...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet