| Роки | Числа | |||
| 2013 | 1(46) | 2(47) | 4(48) | |
| 2012 | 1(42) | 2(43) | 3(44) | 4(45) |
| 2011 | 1(38) | 2(39) | 3(40) | 4(41) |
| 2010 | 1(34) | 2(35) | 3(36) | 4(37) |
| 2009 | 1(30) | 2(31) | 3(32) | 4(33) |
| 2008 | 1(26) | 2(27) | 3(28) | 4(29) |
| 2007 | 1(22) | 2(23) | 3(24) | 4(25) |
| 2006 | 1(18) | 2(19) | 3(20) | 4(21) |
| 2005 | 1(14) | 2(15) | 3(16) | 4(17) |
| 2004 | 2(11) | 4(13) | ||
| 2003 | 1(6) | 3(8) | 4(9) | |
| 2002 | 2(3) | 3(4) | 4(5) | |
| 2001 | 1(1) | |||
Українознавство у сучасному вітчизняному, європейському і світовому гуманітарному просторі: стан, проблеми, перспективи розвитку в контексті етнічних, національних і державотворчих процесів в Україні
 | Автор: Фігурний Юрій кандидат історичних наук, завідуючий відділом української етнології НДІУ МОН України. Автор близько тридцяти публікацій, присвячених козацькій культурі та етнонаціональним державотворчим проблемам, зокрема двох монографій: «Історичні витоки військової культури українського козацтва», Київ, 1997 та «Історичні витоки українського лицарства», Київ, 2004. |
Українознавство у сучасному вітчизняному, європейському і світовому гуманітарному просторі: стан, проблеми, перспективи розвитку в контексті етнічних, національних і державотворчих процесів в Україні
Українознавство – це не тільки цілісна, комплексна та інтегративна система фахових наукових знань про Україну, українців і світове українство у просторі й часі, але й українолюбство – наука, яка ґрунтується на парадигмі ідей і поглядів на людину як найвищу цінність, захист її права, свободи, гідності й щастя, створення необхідних умов для всебічного розвитку кожної людської особистості й найкращого вияву її здібностей і можливостей. Саме тому всі концентри (базові складові частини) українознавства – Україна – етнос; Україна – природа; Україна – мова; Україна – нація, держава; Україна – культура; Україна – освіта; Україна – художня словесність; Україна – міжнародні відносини; Україна – ментальність і доля; Україна – досвід та уроки буття українського народу; Україна – історична місія – обов’язково прямо чи опосередковано орієнтуються на вищу цінність людини, людської особистості та її духовних і матеріальних надбань.
У зв’язку з цим фундатор сучасного інтегративного українознавства й засновник Національного науково-дослідного інституту українознавства МОН України, доктор філологічних наук, професор, академік, лауреат Міжнародної премії імені Й.Г.Гердера Петро Кононенко переконливо наголошує: «Українознавство – це не просто система знань: це уроки (історичні, державно-політичні, соціально-економічні, етно-національні, міждержавні, культурно-мистецькі, релігійно-філософські, морально-етичні) досвіду віків; аналіз причин і характеру проблем сучасності; прогноз тенденцій і проектування шляхів майбутнього. Тому – це наука інтелекту й моралі, мужності й честі, любові до прекрасного і ненависті до потворного. …Розвивати українознавство – це священний обов’язок кожного, хто зацікавлений у пошуках істини й торжестві правди, у свідомості життєвої орієнтації, в реальності щастя та бажанні і вмінні досягти, вибороти його. Це наука пошуку й утвердження гармонії: між емоціо і раціо, інтелектом і серцем людини; між людиною і природою, людиною і сім’єю, родом, нацією, між правами й обов’язками особи; між нацією і вселюдством; гармонії людини з власним внутрішнім «Я». Тому це наука глибоких гуманістичних ідеалів, любові й життєтворчості. Це наука чесних і благородних» [1, 7].
Актуальність нашого дослідження обумовлена тим, що заявлена нами проблематика, а саме українознавство в сучасному вітчизняному, європейському і світовому гуманітарному просторі, на превеликий жаль, є недостатньо вивченою, і тому конче потребує додаткового фахового опрацювання. Щодо його новизни, то вона полягає в тому, щоби професійно надати науково виважену й неупереджену оцінку ролі й місця українознавства як цілісної системи наукових знань про Україну, українців і світове українство в сучасному вітчизняному європейському і світовому гуманітарному просторі та якісно проаналізувати його стан, проблеми, перспективи розвитку в контексті етнічних, національних і державотворчих процесів в Україні. Отримане нами в результаті наукового пошуку аналітичне знання допоможе всім, хто цікавиться цією тематикою, повніше і глибше осягнути її концептуальну внутрішню і зовнішню сутність.
Об’єктом нашого дослідження є Україна та українці як цивілізаційний феномен. Предметом – місце й роль українознавства в модерному глобалізаційному гуманітарному просторі у зв’язку з етнічними, національними й державотворчими процесами в Україні. Ця праця реалізується в межах виконання науково-дослідної роботи «Україна і світове українство в системі українознавства. Українці в світовій цивілізації і культурі» (2010–2012 рр.), яка фінансується з державного бюджету. Дослідження поставленої мети передбачає виконання таких головних завдань: 1) проаналізувати стан фахової розробки теми, її джерельну базу та визначити теоретико-методологічну основу дослідження; 2) провести неупереджений аналіз основних понять, які оприлюднюються і широко використовуються в тексті; 3) охарактеризувати роль і місце українознавства як цілісної системи наукових знань про Україну, українців і світове українство в сучасному цивілізаційному гуманітарному просторі та його стан, проблеми й ...
Звернутися до повного тексту статті | Звернутися до версії для друку
Скачати файл в форматі PDF