головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2010   Число: #4(37)
пошук по сайту
Вплив українознавства на формування національної ідентичності особистості в сучасному освітньому просторі
Автор: Воропаєва Тетяна
кандидат психологічних наук, доцент, старший науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Вплив українознавства на формування національної ідентичності особистості в сучасному освітньому просторі

Здобуття Україною незалежності докорінно змінило життя українського суспільства на зламі тисячоліть. Соціально-економічні й політико-правові трансформації суттєво вплинули на різні сфери буття українського суспільства, зумовлюючи кардинальні зміни в системах ментальних і поведінкових стереотипів, світоглядних і ціннісних орієнтацій громадян України. Процес утвердження української незалежної держави ускладнюється тим, що він відбувається в період глобалізації, яка викликає переважно деструктивні зміни та різноспрямовані соціокультурні трансформації в багатьох сферах суспільного життя, у тому числі й в українському освітньому просторі.
За останні двадцять років, у зв’язку з проведенням не завжди обґрунтованих соціально-економічних і суспільно-політичних «реформ», спостерігаються такі деструктивні зміни: у школярів і студентів актуалізується споживацтво; посилюється їхня суспільна байдужість і відрив від культурних традицій української національної спільноти; активно засвоюються вестернізовані зразки поведінки; підвищується агресивність та девіантність поведінки; відбувається медикалізація та маргіналізація школи; знижується когнітивний розвиток школярів, їхня соціальна й комунікативна компетентність; формується ігрова й телевізійна залежність, яка блокує ініціативу та суб’єктно-зумовлену діяльність молоді. Стають помітними тенденції до астенізації, грацилізації та ювенілізації, відбуваються також зрушення, пов’язані з процесом ретардації (сучасні школярі пізніше проходять два періоди ростових «стрибків» і два кризових періоди розвитку). Водночас кожні п’ять років «IQ» школярів збільшується приблизно на один бал, що супроводжується перекосом акцентів на інтелектуальному розвитку за рахунок соціального, морального та особистісного розвитку. Серйозні зміни спостерігаються також у системі ціннісних орієнтацій школярів і студентів, в особистісних ієрархіях ціннісних орієнтацій яких духовні й моральні цінності займають, як правило, останні місця. Цінності одних груп школярів і студентів (панки, металісти, сатаніти та ін.) зводяться до хаосу, анархії, вандалізму, допінгів; цінності інших (рух «емо» та ін.) призводять до навченої безпомічності, надмірної капризності, рафінованого інфантилізму. Через деструктивний вплив багатьох мас-медіа в суспільстві поширюється соціальна аномія, яка виражається в тому, що на місці колишньої (радянської) ціннісно-нормативної системи так і не утвердилась поки що нова українська ціннісно-нормативна система, яка має стати культурним і духовним ресурсом для формування справжнього громадянина незалежної України.
В умовах стрімких соціально-економічних, політико-правових і соціокультурних змін, а також поширення Інтернету (як нового соціокультурного простору) батьки й учителі починають втрачати авторитет головних «провідників» школярів лабіринтом знань, у результаті чого допитливість школярів часто замінюється цинізмом та зарозумілістю. Адже в таких ситуаціях вони починають орієнтуватися не на авторитет учителя, а на інформацію, яка надходить нібито нізвідки.
Отже, роль навчальних закладів у нових соціокультурних умовах повинна кардинально змінитися, також має якісно змінитися й освітній простір. При цьому необхідно чітко визначитися, до чого потрібно готувати школярів і студентів: до споживацтва, багатства, влади, конкуренції чи до повноцінного й відповідального життя, формуючи в них патріотизм, ціннісне ставлення до знань, соціальну й громадянську зрілість та цілісний світогляд.
Відомо, що Україна приєдналася до процесу трансформації національної освіти на компетентністних засадах [4], підтримуючи запровадження компетентністного підходу до освіти, необхідність якого було проголошено на засіданні Європейської ради ЄС у 2000 р., де наголошувалося, що кожний громадянин має бути готовий до «життя та роботи в новому інформаційному суспільстві» [7, 2]. У кількох базових документах [6, 7, 8] було представлено стратегію спільних дій країн Європи у сфері освіти до 2010 р., зокрема, передбачалося підвищити якість та ефективність національних систем освіти, спростити доступ до всіх форм освіти впродовж життя людини, а також посилити відкритість систем освіти. ...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet