головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2010   Число: #4(37)
пошук по сайту
Українська видавнича справа у 50–60-х роках ХІХ століття (на прикладі створення навчальних посібників)
Автор: Короб Антоніна
аспірантка ННДІУ
Українська видавнича справа у 50–60-х роках ХІХ століття (на прикладі створення навчальних посібників)

Розвиток видавничо-друкарської справи завжди сприяв і сприяє широкому засвоєнню її здобутків у освітній галузі. «Освіта – як єдність виховання й навчання, теорії і практики – має бути національною за змістом, духом, методологією й формами», – зазначає доктор філологічних наук, професор, академік, директор ННДІУ Петро Кононенко [13, 9].
Освітня галузь потребує нових навчальних засобів, одним із яких є навчальне видання. Навчальні видання займають значний сегмент у випуску книжкової продукції України. Так, у 2009 р. за даними Книжкової палати України, кількість навчальних та методичних видань становила 7746 назв, що складає 34 % від загальної кількості – 22 491. Що ж до показника виданих тиражів, то тут частка означеної категорії ще вища – 19 189,6 тис. пр., що становить майже 40 % від 48 514,4 тис. пр. загальної кількості одиниць друкованої продукції, що була випущена у світ 2009 р. [2].
Мета статті – відтворення стану української видавничої справи у 50–60-х роках ХІХ ст. на прикладі створення навчальних посібників. У ході розкриття теми необхідно з’ясувати:
– стан видавничої справи на даному етапі;
– причини, що спонукали до пожвавлення роботи у сфері підручникотворення.
Процес створення книги включає такі етапи, як авторський, видавничо-друкарський та етап розповсюдження, на якому результат діяльності групи фахівців – книгу – отримує споживач продукції – читач. Випуск навчальних видань 50-х – початку 60-х років ХІХ ст. буде розглянуто за цими етапами у хронологічній послідовності.
У кінці 50-х – на початку 60-х років ХІХ ст. відбулися значні зміни в усіх сферах буття України, більша частина якої – Наддніпрянщина – входила до складу Російської імперії. Політика російського імператора Олександра ІІ, що посів престол у 1855 р., була ліберальнішою за політику його попередника. Поразка Російської імперії у Кримській війні підтвердила необхідність реформування всіх сфер політичного, економічного, правового устрою держави. Ідея звільнення селян від  кріпацтва мала своїх прихильників в урядових структурах і не викликала сумніву в колах інтелігенції, значна частина якої покладала на себе відповідальність за стан найчисельнішої верстви населення.
Цей час був початком нового періоду в історії українського книговидання, який, за С. Єфремовим, розпочався виданням першого тому «Записок о Южной Руси» П. Куліша: «Заложивши з 1857 р. власну друкарню, Куліш книгу за книгою пускає в світ українські твори – як передруки..., так і вперше видані» [8, 22]. У 1856–57 роках було надруковано «Записки о Южной Руси», «Чорну раду», перше видання «Граматки» (перевидана 1861 р.), збірник «Хата» (1861 р.), «Хмельниччину» (1861 р.) і «Досвітки» (1862 р.) П. Куліша, твори Марка Вовчка та ін. Видавництво випустило серію книжок для народного читання під назвою «Сільська бібліотека», в якій друкувалися твори Т. Шевченка, Марка Вовчка, О. Стороженка, Д. Мордовця, Ганни Барвінок (О. Білозерської-Куліш), М. Номиса (Симонова), П. Куліша, фольклорні твори. «За три роки, 1860–1862, вийшло цієї серії аж 39 номерів: 1860 р. – 13, 1861 – 10, 1862 – 16. Це була перша спроба систематичного видавництва для народу…, так званих «метеликів», – зазначав С. Єфремов [8, 22].
Прикметно, що видавничі організації виникали у середовищі українських громад, які на той час починали працювати у Петербурзі, Полтаві, Чернігові, Харкові, Києві. Їхня видавнича діяльність найчастіше була спрямована на задоволення освітніх потреб українства. «В самому кінці 50-х та на початку 60-х років у Петербурзі і по ріжних містах України виникли українські гуртки культурного, етнографічного, літературного напряму, що називали себе громадами і мали в своїх справах зносини одна до одної. В Петербурзі за осередок такої громади стала редакція «Основи» – Костомаров, Шевченко, Куліш, В. Білозерський, В. П. Коховський, О. X. Кістяковський, Г. С. Вашкевич, бр. Лазаревські, X. І. Черненко, Д. С. Каменецький, Мик. І. Стороженко, Недоборовський, Степан Опатович Глушановський, Я. Кухаренко, В. А. Менчиц, Д. Г. Лебединцев, Честаховський та ин.; у Чернигові – Ол. Тищинський, Оп. В. Маркевич, Л. І. Глібів, С. Д. Ніс, Д. ...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet