головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2010   Число: #4(37)
пошук по сайту
Сімейне виховання українців Бойківщини в системі гуманітарної освіти
Автор: Небесна Зоряна
аспірантка КНУ імені Тараса Шевченка
Сімейне виховання українців Бойківщини в системі гуманітарної освіти

Дошкільний вік – найважливіший період людського життя. І від того, яке було дитинство, виховання дошкільника, значною мірою залежить, якою людиною стане він у майбутньому.
Коротко завдання сімейної педагогіки можна визначити так: виховання має зробити людину здатною до осягнення її призначення. Природа та суспільне призначення людини – основа її хорошого виховання. Цю мудру заповідь бойківської педагогіки уявляємо собі як олюднення особистості та підготовку її до життя, реалізацію її особистісного виявлення. Підставою для такого висновку є традиційна бойківська педагогіка як педагогіка життя.
Сімейне виховання, яке здійснювалося спочатку в родині й розвивалося в суспільстві, було предметом досліджень М. Стельмаховича, Г. Ващенка, Є. Сявавко, В. Сухомлинського, К. Ушинського. Важливо, що тепер у змісті сімейного виховання виділяють моральний аспект, ознаки формування ціннісних орієнтацій молоді, гідності родинних почуттів. На сучасному етапі глибокі наукові дослідження педагогічних аспектів сімейного виховання проводять П. Кононенко, П. Щербань, В. Борисенко, Т. Усатенко.
З метою відродження втрачених національних духовних та моральних цінностей постала необхідність звернутися до народних витоків, на яких виховувалися покоління українців Бойківщини. Спостерігаємо відчутний інтерес до виховного досвіду народу, що пояснюється такими чинниками: доступністю народно-педагогічного змісту для широкого загалу в суспільстві, зокрема й для дошкільників; його прикладним спрямуванням; співзвучністю з повсякденними духовними потребами та інтересами батьків і дітей; невичерпним виховним потенціалом.
Г. Ващенко розглядав виховання людини на засадах християнської моралі й на здобутках духовності українського народу. Свою працю «Виховний ідеал» він завершує словами:  «Плекаючи свої кращі традиції, борячись за свою самостійну державу, українська молодь разом з тим мусить не тільки плекати загальнолюдські ідеали, а й активно боротись за них» [1, 182].
Чимало науковців шукають оптимальний варіант педагогічного впливу на формування особистості, яка б відповідала ідеалу українця. Вважаємо, що розв’язання даної проблеми можливе з урахуванням педагогічного досвіду попередніх поколінь у справі навчання й виховання нової генерації. Уже В. Сухомлинський у своїх творах неодноразово закликає шанувати і зберігати скарби народної душі, найкращі вияви творчої спадщини народу, народні моральні ідеали, глибоко вивчати свій родовід та плекати його генетичну пам’ять: «І нехай проклятий буде той, хто хоч однією думкою, одним словом, одним вчинком буде виявляти зневагу… до народу, що дав усім нам життя…» [7, 42].
Бойківська педагогіка з її моральними проповідями, традиціями, уявленнями, виховними настановами, досвідом сімейного виховання особливо актуальна в наш час.
Отже, актуальність пропонованої статті зумовлена соціальними потребами сучасного суспільства в розбудові суверенної української держави й вихованням підростаючих поколінь на основі відроджуваної культури бойківського народу, її недостатньою розробкою в науці і незадовільним використанням досягнень української етнопедагогіки в теорії і практиці сімейного виховання в системі гуманітарної освіти.
Нині соціальна ситуація в Україні така, що досить часто ігноруються національні особливості, етнопедагогічні стереотипи, відображені в побуті, звичаях. Це нерідко призводить до того, що національно-психологічні особливості дітей вступають у протиріччя з цілями, способами, методами сімейного виховання.
Проблема сімейного виховання горян є однією з актуальних проблем суспільного розвитку. В усі періоди історичного розвитку важливими були звичаї та традиції, що визначали поведінку людини. Проте, щоб людина дотримувалася їх, необхідно усвідомлювати цю обрядовість. До кожного бойка, зокрема до дитини, необхідно донести зміст сімейних традицій, уявлень, понять, усього того, на чому базуються моральні підвалини сім’ї, народу, суспільства. Однак знати традиції ще не означає дотримуватись їх. Лише ті обряди, які емоційно відгукнулися у свідомості людини й визнані нею, можуть згодом реалізуватися в діях, у поведінці. Їх впливова дія збігається із самою сутністю етнопедагогіки, зокре...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet