головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2010   Число: #4(37)
пошук по сайту
Альтернативи другої державної мови в Україні немає
Автор: Чемеркін Сергій
кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу «Мова як українознавство» НДІУ
Альтернативи другої державної мови в Україні немає

Наукова рада Національної академії наук України «Українська мова» – організація, основними аспектами діяльності якої є координування наукових досліджень у галузі лінгвістики. Здійснюючи свою діяльність при Інституті української мови НАН України, Наукова рада щороку проводить пленум із питань розвитку, функціонування української мови. Цьогорічний пленум «Українська мова в Україні: сьогодення і перспективи», який відбувся 5 листопада 2010 р., було присвячено аналізу перспектив державної мови в Україні.
Незважаючи на майже двадцятилітню історію незалежності, мовне питання й до сьогодні фактично не розв’язане, а завдяки політикам часто-густо стає подразником суспільства. Саме на це звернув увагу голова Наукової ради, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови П. Гриценко у вступній доповіді. Він зупинився на кількох основних аспектах, які характеризують стан і перспективи української мови. Так, сьогодні деякі політики й політичні сили, використовуючи спекулятивну тезу про те, що удержавлення української мови є загрозою для інших мов, ставлять питання другої державної мови, що призведе до радикального зменшення функцій української мови. Ця ситуація спричинена, незважаючи на значні здобутки в мовознавчій науці, недостатньою поінформованістю про наукові дослідження. Сьогодні відсутня зведена інформація про стан, особливості функціонування української мови, немає зрізів за багатьма лінгвістичними параметрами з цілого ряду регіонів України. Як зазначив П. Гриценко, така непоінформованість – прекрасний ґрунт для спекулювання навколо мовних питань. Як приклад він навів неправильне тлумачення позицій Європейської хартії мов, довкола якої останнім часом в українському політикумі точаться дискусії. Якщо буде друга державна мова (чи регіональна) – це призведе до катастрофічних наслідків. Для української мови єдиним материковим ареалом, де формується і розвивається українська мова, є Україна, тому не можна допустити, щоб цей ареал функціонування мови був звужений, зредукований або цілковито занедбаний. П. Гриценко зазначив, що сьогодні науковці повинні пропонувати можновладцям такі рекомендації, аби вони менше пускалися на слизький шлях тієї чи іншої моделі мовного розвитку. Альтернативи другої державної мови в Україні немає!
У засіданні пленуму взяли участь представники різних регіонів України – Ужгорода, Івано-Франківська, Рівного, Дрогобича, Тернополя, Львова, Острога, Житомира, Вінниці, Кам’янця-Подільського, Полтави, Ніжина, Харкова, Запоріжжя, Донецька, Одеси, Сімферополя, Києва. Відповідно до угоди про співпрацю між Національним науково-дослідним інститутом українознавства МОН України й Інститутом української мови НАН України до участі в роботі пленуму було запрошено представників ННДІУ.
У роботі пленуму взяли участь відомі в Україні мовознавці, соціологи, педагоги.
Входження української мови в сучасне глобалізаційне середовище дає підстави говорити про важливість комплексного підходу до вивчення мовної субстанції. Ця теза пролунала в доповіді «Етно- і глотогенез східних слов’ян у світлі сучасної методології наукових досліджень» академіка НАН України, завідувача відділу загальнославістичної проблематики та східнослов’янських мов Інституту мовознавства ім. О. Потебні НАН України Г. Півторака. Відомий український мовознавець наголосив на тому, що питання походження мови можуть бути вирішені із залученням не лише лінгвістичних, а й історичних, археологічних, антропологічних матеріалів. Для цього потрібні фахівці широкого профілю з філологічною освітою, яких, на жаль, сьогодні не готують у вишах.
Практично всі вчені звернули увагу на надзвичайно складну мовну ситуацію, що склалася в державі. Відтак частина доповідей була присвячена саме цій проблематиці. Про особливості мовної ситуації в Донеччині розповів доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Донецького національного університету А. Загнітко, проаналізувавши динаміку змін, які відбувалися впродовж 120 років у Донецькому краї. Політична ситуація зумовила зменшення тут україномовного населення, звуження комунікативної потужності української мови.
Мовна ситуація у сфері освіти стала об’єктом дослідження «Мовна ситуація в ...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet