головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2010   Число: #4(37)
пошук по сайту
Етнічні, державотворчі й націєтворчі процеси в Україні у добу Хмельниччини (1648–1657)
Автор: Фігурний Юрій
кандидат історичних наук, завідуючий відділом української етнології НДІУ МОН України. Автор близько тридцяти публікацій, присвячених козацькій культурі та етнонаціональним державотворчим проблемам, зокрема двох монографій: «Історичні витоки військової культури українського козацтва», Київ, 1997 та «Історичні витоки українського лицарства», Київ, 2004.
Етнічні, державотворчі й націєтворчі процеси в Україні у добу Хмельниччини (1648–1657)

У кожного народу (етнічної спільноти) в процесі тривалого існування виникають моменти, коли вирішується його доля як самодостатнього етносоціального організму. Бути чи не бути, розвиватися чи деградувати, жити чи загинути?.. Ці абстрактні питання раптом стають такими конкретними і доленосними й потребують адекватної відповіді, яка, врешті-решт, і визначає його подальшу долю чи небуття. У багатовіковій історії української спільноти, десь приблизно у середині XVII ст., настав цей момент істини. Після низки невдалих козацьких повстань 20–30-х років тогочасні українці постали перед дилемою: залишитися самими собою чи сполонізуватися і зникнути як самобутній етнос…
Але на цей смертельний виклик наші предки відповіли Хмельниччиною – Національно-визвольною війною та соціальною революцією українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького. Ми переконані, що вона розпочалася як звичайне козацьке збройне повстання («домова війна», за визначенням поляків), але дуже швидко цей стихійний вибух народного гніву переріс у повномасштабну загальноукраїнську національно-визвольну війну та соціальну революцію, яку успішно очолив гетьман Б. Хмельницький у 1648–1657 роках. Хмельниччина, насамперед, була спрямована проти зростаючого агресивного релігійного, соціально-економічного, політичного, етнічного гноблення польським панством (великим, середнім, дрібним) і сполонізованою українською аристократією етнічних українців (козацтва, селянства, міщанства, православного духовенства й збіднілої руської (української) шляхти), що і призвело, врешті-решт, до відновлення Української державності у форматі Української козацько-гетьманської держави – Гетьманщини (1648–1782) – спочатку як автономного утворення у складі Першої Речі Посполитої, а потім під протекторатом Московської, згодом Російської держави та формування домодерної козацької (української) нації. Саме завдяки Хмельниччині й особливо державотворчій діяльності Б. Хмельницького козацька Україна не тільки стала суб’єктом міжнародної діяльності, а й перетворилася на потужного геополітичного гравця у тогочасній Європі.
Ми повністю погоджуємося з доктором філологічних наук, професором, академіком П. Кононенком, який зазначає: «Імператор Фердинанд ІІІ та курфюрст Фрідріх Вільгельм пропонували Гетьману України свою дружбу, а Кромвель іменував Б. Хмельницького «імператором усіх козаків» та відносив до числа найталановитіших полководців світу. І найголовнішим наслідком діяльності його світлості Гетьмана було те, що за Б. Хмельницького Україна сформувалася як одна з трьох найперших у Європі (паралельно з Англійською і Нідерландською) національно-демократичних держав; визначальну роль у тому процесі відіграла національно-визвольна державницька ідея; а та ідея коренилася й кристалізувалася упродовж багатьох століть і в усіх шарах українського суспільства» [1, 130–131].
Актуальність вивчення заявленої нами проблематики полягає в тому, що, досліджуючи етнічні, державотворчі й націєтворчі процеси в Україні у добу Хмельниччини (середина XVII ст.), ми не тільки намагаємося фахово осягнути доленосні події історичного минулого нашої Батьківщини, але й професійно переосмислюємо їх з висоти сьогодення і надбань та втрат українського етнонаціонального державотворчого процесу. Також актуальність дослідження визначається об’єктивною потребою узагальнення й аналізу науковцями тогочасних етнічних, державотворчих і націєтворчих процесів взагалі й Української козацько-гетьманської держави зокрема. Загалом, Національно-визвольна війна та соціальна революція українського народу під керівництвом Б. Хмельницького мали визначальний вплив на вітчизняні етнічні, державотворчі й націєтворчі процеси не тільки в 2-й половині XVII–XVIII ст., але й упродовж ХІХ–ХХ ст. Новизна нашої наукової праці проявляється в тому, що, попри значну кількість досліджень, присвячених Хмельниччині як визначальній події української минувшини, на жаль, відсутні концептуальні розробки, в яких фахово й неупереджено, а головне комплексно, аналізуються етнічні, державотворчі й націєтворчі процеси, які відбувалися в Україні в середині XVII ст. Саме тому ми спробуємо надати професійну науково виважену оцінку цим важлив...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet