головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Практичний метод наукового українознавства – експедиційне українознавство (Початок у № 4 (37). – 2010.)
Автор: Сніжко Валерій
кандидат біологічних наук, завідувач відділу природи та психології етносу НДІУ.

Практичний метод наукового українознавства – експедиційне українознавство (Початок у № 4 (37). – 2010.)

У процесі підготовки українознавчої експедиції до Гуцульщини було здійснено аналітичне осмислення доступної інформації про неї, враховуючи всі вищеозначені підходи до дослідження.
Карпати недарма наснажують багатьох талановитих людей. Особливо Криворівня. І небо, і річка, і повітря, і ліс випромінюють творчу енергію. Хмари на небі інколи закручуються в такі химерні спіралі, хрести, безконечники, тризуби, квіти, що навіть дивно, як-то схожі вони й ті орнаменти на коцах, на рукавах сорочок, на музичних інструментах і бартках тощо. Ліс на фоні неба диктує уважному спостерігачу щораз нові чудні зигзаги, що миготять різними кольорами. Ці кольори народні майстрині чудово втілюють в етнічному вбранні та в інших ужиткових виробах. Лісове повітря додає сили духу, тілу, ясності думкам. Річка Чорний Черемош обгортає-єднає карпатські схили. Природа Карпат продукує Творчий Дух.
Як поетично зазначено в «Гуцульському калєндарі» за 2007 р., високо в горах, там, де Чорний Черемош починає пінитися і крутитися мовби вуж, перетворюючись одночасно то в кривий, то в рівний, розкинулось давнє карпатське село Криворівня [22, 50]. Ще на початку ХХ ст. це гірське поселення стало письменницькою Зарваницею, своєрідною покровителькою Гуцульщини.
Тут свого часу творили відомі українські митці. Серед них історик, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, громадсько-політичний діяч, творець Гуцульського театру Гнат Хоткевич (1906–1912). У Літературно-меморіальному музеї Івана Франка є кімната, присвячена йому та його дружині Платониді Володимирівні, яка стала першою завідувачкою Криворівнянського музею Івана Франка, створеного 1953 р.
«Гуцули зазнали якнайменше з-поміж наших племен різних виливів цивілізації, а їхня природа витворила в них такий естетичний смак, що вони вміють думати образами, як поети» [22, 50], – писав про українське природне довкілля Г. Хоткевич. Безперечно, йдеться про етнічну ментальність, мікрокосм (за вченням Григорія Сковороди [14, 15]), і про те, що в гуцулів як в психоетнічній частині українського народу превалює образне мислення.
Також у Криворівні гостював видатний український письменник Михайло Коцюбинський – творець неперевершеного досі твору про життя й побут гуцулів «Тіні забутих предків» (1911), екранізованого Сергієм Параджановим у 1963 р. Українсько-грузинський режисер С. Параджанов вважав за необхідне знімати фільм «Тіні забутих предків» саме на Верховині. Живучи поміж гуцулами, талановитий режисер, одухотворений величним духом Карпат, знімав гуцульських акторів, включаючи до сценарію гуцульську говірку. Саме тому фільм виявився реалістичним і життєвим, він і досі заворожує поціновувачів кіномистецтва в усьому світі. Працюючи над «Тінями забутих предків», М. Коцюбинський писав: «Криворівня – це великий літак, який несеться високо в небі між хмарами». Письменник, етнограф, дослідник Гуцульщини Станіслав Вінценз за мотивами творчості гуцулів написав один зі своїх найвідоміших творів «На високій полонині. Правда старовіку» [3].
Протягом 14 років (окрім 1905 та 1908), починаючи з 1901 р., у цьому мальовничому гуцульському куточку влітку відпочивав і творив видатний український мислитель Іван Франко. Наприкінці серпня 2006 р. під час святкування 150-річчя з дня народження І. Франка було відкрито виставковий зал в його музеї, де тепер експонуються роботи діячів мистецтва та народної творчості. Музей Івана Франка щороку відвідує багато туристів із різних куточків України та близького й далекого зарубіжжя. А це й не дивно, бо в минулому хата сільського народного лікаря, різьбяра, музиканта, фотографа Василя Якиб’юка, нині з великою кількістю експонатів, уміло й бережливо доглянута, розташована майже в самому центрі села, понад дорогою. Відвідувачі музею, виглянувши з вікна, можуть легко уявити той самий краєвид, який Іван Якович міг бачити з вікон цієї хати більш ніж століття тому.
Геніальна українська письменниця Леся Українка, замальовуючи узори українських вишивок у своєму щоденнику, часто гостювала в І. Франка, набираючись натхнення й наснаги від Карпатських гір та спілкування з мислителем. Відвідувала гуцульський край і українська письменниця Ольга Кобилянська. Її твір «У неділю рано зілля копала» написаний за мотивами у...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet