головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
З думами і болями про Україну (до 70-річчя Юрія Бачі)
Автор: Пасемко Іван
член Міжнародної науково-координаційної ради з проблем українознавства.

З думами і болями про Україну (до 70-річчя Юрія Бачі)

Юрій Бача - це оригінальна особистість, відомий вчений, письменник, педагог, журналіст, громадський і політичний діяч Пряшівщини, однієї із тих українських етнічних земель у межах Словаччини, котрі, які Придністров'я, Лемківщина, Надсяння, Підляшшя, Берестейщина, Стародубщина, зрештою, Кубань, ще в ХІХ-ХХ ст. опинилися поза межами України, але і досьогодні зберегли українське слово. Житейський шлях Ю.Бачі тісно пов'язаний з цим краєм. Тут він, знаний також пряшівський українознавець, народився 13 травня 1932 р. у с. Кечківцях у селянській родині. П'ятирічним хлопчиком він поступив у школу рідного села, а після закінчення шостого класу став навчатися у другому класі Горожанської школи у Свиднику. Після закінчення горожанки Юрій Бача - студент Торгової академії в м. Пряшеві.
Склавши матуру - іспити на атестат зрілості - Ю.Бача протягом 1951-1952 навчального року вчителював у Російській гімназії ім. Героїв Дуклі в м. Свиднику та водночас заочно навчався на педагогічному факультеті Словацького університету в Пряшеві. Здобувши вищу освіту (1954 р.), Ю.Бача став асистентом кафедри російської мови та літератури Пряшівського педінституту, заочно навчався на філософському факультеті Університету ім. Я.А.Коменського в Братиславі. Після закінчення навчання в Братиславі Ю.Бача того ж 1956 р. вже аспірант кафедри української літератури Київського держуніверситету їм. Тараса Шевченка. То були роки відлиги, коли і в Чехословаччині почалися деякі зміни у розв'язанні національного питання, хоча там це питання до того перебувало на вищому рівні розв’язання, аніж у СРСР. Саме тоді на порядок денний була поставлена проблема підготовки фахівців української мови та літератури. Водночас з Ю.Бачею в тому ж університеті в Києві навчається в аспірантурі і Михайло Мольнар, згодом у нинішньому університеті ім. Михайла Драгоманова - Юрій Кундратта ін., які своєю громадсько-політичною діяльністю внесли свіжий струмінь у культурне життя столиці України.
Повернувшись до Чехословаччини, Ю.Бача працює старшим викладачем кафедри української мови та літератури філософського факультету Пряшівського університету ім. П.Й.Шафарика. Саме завдяки його діяльності та діяльності Миколи Мушинки, нині академіка НАН України, активізувався громадсько-політичний процес у цій найсхіднішій області Словаччини. 1963 р. - він доцент кафедри української літератури, і лише 1995 р. йому присвоюють звання професора. Що ж відбулося за період тих 32 років у житті Юрія Бачі, чому так довго він ступав до цього високого і почесного звання професора, чому і досі ті літа для переважної більшості української інтелігенції - своєрідна tеrrа іncognitа?
 У період цих трьох десятиліть у ЧССР відбулися всесвітньознані політичні події, які визначили подальшу долю цього культурологічного, освітнього і політичного діяча Пряшівщини, як і багатьох його ровесників і побратимів, тих, хто відстоював хоча б автономне право українського люду у Східній Словаччині. Його публіцистичні виступи обговорювалися на засіданнях Політбюро ЦК КПЧ, ЦК КПУ та ЦК КПРС у Празі, Києві та Москві, стали вони і предметом обговорення в червні 1968 року в Чієрні над Тисою. Після введення військ Варшавського договору у серпні 1968 до Чехо-Словаччини Юрія Бачу виключають із лав ПЧ та на повних 20 років його позбавляють права працювати в ідеологічних організаціях за спеціальністю. Правда, 1973 рік приніс ще одну «радість» - за перенесення і поширення особливо серед української громадськості ЧССР книжки Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» з України до Чехо-Словаччини його було засуджено на чотири роки арешту - існувало таке правове формулювання у законодавстві ЧССР. До 1990 року Юрій Бача працював помічником кваліфікованого робітника, шофером, робітником на складі, на різних допоміжних та тимчасових роботах, а також відсидів рік арешту в Ілаві від 24 вересня 1973 р. по 24 вересня 1974 р. У травні 1990 р. Юрія Бачу приймають за конкурсом на первісне місце його роботи - на посаду доцента української літератури того ж університету ім. П.Й.Шафарика.
Маючи всебічну підготовку та відповідний стаж викладацької роботи, проф. Юрій Бача у період другого семестру 1997/1998 навчального року в Києві, де у тодішньому Київському інституті «Слов'янський університет» читав повний цикл лекцій зі ...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet