головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Використання українознавства у навчально-виховному процесі початкової школи
Автор: Білоконенко Т.І.
Вчитель ЗОШ 252, м. Києва
Використання українознавства у навчально-виховному процесі початкової школи

В світі земного буття кожна людина неповторна. А від природи вона має певне, притаманне їй обдарування. Воно виявляється в особливих здібностях кожної людини до якогось певного ремесла, до окремого виду мистецтва, в схильності до тієї чи іншої діяльності. Шлях, на якому якнайповніше розкривається самобутність людини, її природне обдарування, є шляхом до її істинного буття. Тому так важливо віднайти напрямок того шляху, пізнати виміри його. Але кожна людина не є сама по собі в світі. Вона невіддільна від свого роду, народу. Видатний український філософ Григорій Сковорода зауважував, що для того, аби виміряти небо і землю, спершу маємо виміряти самих себе: що шлях до пізнання істини лежить через самопізнання.
Пізнай себе, свій рід, свій народ, свою землю. Далі – інші роди, народи і землі, всесвіт в цілому. А пізнавши, ти побачиш свою дорогу в життя. Ти даси їй живе продовження, вторувавши нову стежину. З тієї стежини вже рушатимуть у життя твої нащадки. І то також будеш ти.
Пізнати себе, свій народ, його історію та культуру, усвідомити нерозривну єдність із попередніми поколіннями українського народу, з їх духовним світом допомагає учням такий предмет, як українознавство. Адже українознавство є системою наукових інтегративних знань про Україну й світове українство: історію, матеріальну і духовну культуру, виховання та освіту (П.Кононенко).
Українознавство як сукупність наук перебуває у численних міжпредметних зв'язках з іншими шкільними дисциплінами. І тому на уроках мови, математики, малювання, праці я постійно використовую українознавчий матеріал. Перебіг навчально-виховного процесу, базованого на українознавстві, відбувається без психологічного тиску на дітей. Вони просто не відчувають, що їх виховують, оскільки виховання проходить здебільшого в контексті повсякденного життя, у формах і способах, притаманних народному життю і наближених максимально до потреб учнів. З великим задоволенням діти на уроках математики розв'язують такі задачі:
У поході козаків на Царгород брали участь 250 «чайок». Але на лимані їм заступили дорогу турецькі кораблі – 25 великих галер і 300 менших кораблів. Перемігши в бою, козаки на 130 «чайках» вирушили в Царгород і визволили своїх товаришів з полону. Скільки ж козацьких кораблів загинуло в бою?
Вишивала дівчина кисет своєму нареченому, проводжаючи його у військо. На кисеті було вишито такі квіти: 3 – сині, 1 – біла й 2 – жовті. Скільки всього квітів вишили дівчина? Як ви гадаєте, які то були квіти?
В шинок до старого Остапа
Козаків зайшла ватага
І попросила дружним басом
Нагодувати борщем із квасом.
Сів один біля стіни,
Чотири – біля нього,
Навпроти них іще чотири
Повиставляли ноги.
Старий шинкар заметушився,
На стіп поставив квас,
Картоплю в горщику, гуся
І смажених ковбас,
Вареників, борщу, медку...
То скільки всіх було в шинку?
Які українські страви запам'ятали?
Українська мова – це душа нашого народу, і в процесі національного відродження їй належить особливе місце. Тому майже кожний урок рідної мови намагаюсь зробити змістовним, цікавим і в підсумку виховним. Гадаю, глибокий слід у юних душах вихованців залишать дібрані матеріали народознавства, етнопедагогіки, наприклад:
«Українські ліплені пироги – страва унікальна. Крім наших предків пирогів не ліпив і не пік жоден народ. Пиріг в українців символ місяця. Згодом вони здобули визнання й в інших народів»
(О.Знойко).
«Цікаві зразки народної вишивки зібрала Олена Пчілка, українська письменниця, етнограф. Вишивали за волинськими узорами діти О.Пчілки – Леся Українка і Ольга Кривинюк. Леся Українка любила вишивати і дарувати вишивки дорогим для неї людям.»
(З газет).
Хіба можуть залишити байдужими такі відомості дітей. Матеріали з буття народу – невичерпне джерело для творчої роботи вчителя.
Матеріали українознавства намагаюсь використовувати не лише на уроках, а й у позакласній виховній роботі. Саме там відчуваю себе і сценаристом, і режисером, і актором одночасно. До проведення і підготовки свят широко залучаю батьків, бабусь, дідусів. І, безумовно, велике задоволення одержують діти на всіх без винятку уроках художньої праці, присвячених вивченню ук...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet