головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Концепція експедиційного українознавства
Автор: Зеленчук Іван
Кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Філії "Гуцульщина" НДІУ (смт. Верховина).
Концепція експедиційного українознавства

Філософія, як любов до мудрості,
не може будуватися
на основі одного розуму,
а потрібне ще й серце,
оскільки розум кричить,
а любов творить.
М. Максимович

Уже на початковому етапі науково-дослідної та освітньої діяльності Філії «Гуцульщина» ННДІУ в Гуцульському регіоні України ми зіткнулися з проблемою браку українознавчої джерельної бази. Необхідність проведення нашою науковою установою українознавчих досліджень Гуцульщини та розробки навчально-методичних матеріалів для вивчення українознавства в загальноосвітніх навчальних закладах цього регіону, привела нас до потреби створення відповідної українознавчої джерельної бази. Для цього ми розпочали попередню підготовку і проведення спеціально організованих українознавчих експедицій. Протягом 1995–2010 років науковці Філії «Гуцульщина» ННДІУ провели на території Гуцульщини десятки тематичних українознавчих експедицій. У роботі окремих українознавчих експедицій брали участь наукові співробітники ННДІУ. На основі відомих наукових, літературних й архівних джерел та зібраних фактичних експедиційних українознавчих матеріалів ми проводили наукову й освітню роботу в Гуцульському регоні України (відповідно до тематики науково-дослідної роботи ННДІУ).
Крім того, науковці Філії «Гуцульщина» ННДІУ співпрацювали з науковими закладами Гуцульського регіону України та окремими зарубіжними дослідниками, які проводили експедиційні дослідження цього гірського краю. У результаті ми набули практичного досвіду експедиційних українознавчих досліджень Гуцульщини [1, 376].
Наступним етапом нашої роботи стало поступове узагальнення практичного досвіду проведення українознавчих експедицій та розробка концепції і методології експедиційного українознавства. Спочатку ми дослідили історію становлення та розвитку експедиційного методу наукових досліджень України. Вивчивши низку наукових та літературних джерел ми переконалися, що наукові основи методики сучасного експедиційного українознавства історично були закладені визначними діячами науки й культури України, такими як Т. Шевченко, М. Максимович, М. Костомаров, П. Чубинський, М. Драгоманов, М. Грушевський, І. Франко, Ф. Вовк, М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький, В. Гнатюк, С. Витвицький, В. Шухевич, П. Шекерик-Доників, П. Плитка-Горицвіт та багато інших вітчизняних і зарубіжних дослідників. Вони здійснили чимало наукових археографічних, етнографічних, фольклорних, антропологічних, археологічних експедицій в Україні .На основі отриманої джерельної бази робили науково-теоретичний аналіз історії та матеріальної й духовної культури українського народу. Ці визначні особистості України та зарубіжжя заклали наукові основи сучасних українознавчих експедиційних та теоретичних досліджень, які проводяться Національним науково-дослідним інститутом українознавства та іншими науковими установами України [2; 3].
У даній статті ми викладемо концепцію сучасного експедиційного українознавства, що ґрунтується на наукових роботах вчених ННДІУ: теоретичній концепції наукового українознавства академіка П. Кононенка, науково-методологічних українознавчих дослідженнях Т. Кононенка, науково-теоретичних роботах з українознавства професорів В. Борисенко і В. Сніжка та інших науковців і набутому нами практичному досвіді організації підготовки та проведення українознавчих експедицій у Гуцульському регіоні України.
Згідно з теоретичною концепцією наукового українознавства П. Кононенка, завершене українознавче дослідження має комплексний характер і складається з восьмиєдиної системи концентрів, які є вихідними для нашого дослідження: «Універсальна цілісність «України» й «українства» розкривається й осягається шляхом взаємопов’язаного еволюційно-синхронного й діахронного розгляду концентрів: Україна – етнос; Україна – природа, екологія, Україна – мова; Україна – нація, держава; Україна – культура (матеріальна, гуманітарно-духовна: релігія, філософія, мистецтво, освіта, наука, валеологія, військо); Україна в міжнародних відносинах; Україна – ментальність, доля; Україна – історична місія» [4, 19].
Українознавчі експедиційні дослідження Гуцульського регіону України тематично включали один або кілька концентрів українознавства (Україна – етнос; Україна – природа, ек...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet