головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Роль наукових експедицій у системі досліджень проблем українознавства
Автор: Шкрібляк Петро
директор Філії „Гуцульщина”, заступник директора НДІУ
Роль наукових експедицій у системі досліджень проблем українознавства

У системі досліджень проблем українознавства на сучасному етапі розбудови Української незалежної держави особлива роль належить науковим експедиціям.
У наказі МОН України від 21 серпня 1993 р. про створення наукової установи Філія «Гуцульщина» її науковцями було визначено тему для дослідження: «Проблеми етносу, культури, мови, освіти, природи та екології на Гуцульщині в загальноукраїнському контексті: історія, сучасний стан, перспективи». Безперечно, вона зумовлює необхідність всебічності та багатоаспектності у підходах і здійсненні наукових  досліджень, визначених Філії.
Передусім було зосереджено увагу на пошуках, виявленні, відновленні та виведенні на «світ Божий» джерельної бази з минулого про Гуцульщину, її історію, культуру тощо, яка була знищена чи сфальсифікована в часи більшовицько-радянського режиму.
 Це, насамперед, стосувалось таких джерел, як 4-томна в 5 частинах  монографія В.Шухевича «Гуцульщина», багатьох праць НТШ, І.Франка, «Руської трійці», Лесі Українки, О.Кобилянської, «Гуцульського калєндаря» П.Шекерика-Доникового, роботи якого видавали в 2-ій половині 30-х років ХХ ст., його інших праць тощо.
Весь цей науковий, науково-популярний і літературний потенціал є важливою науковою та історико-культурною спадщиною не лише для минулого, але й для сучасного та наступних поколінь як один з перших етапів наукових досліджень цього краю і певним ґрунтом для нинішніх і подальших його наукових досліджень.
Філією «Гуцульщина» спільно з товариством «Гуцульщина», починаючи з 1996 р., відновлено щорічне видання «Гуцульського калєндаря», перевидано 5 частин монографії В.Шухевича «Гуцульщина», спільно з інтелігенцією та органами місцевої влади Верховинського району підготовлено і видано в 2004 р. збірник загальних описів та історичних нарисів про населені пункти району під назвою «Верховинщина» обсягом понад 300 с., в якому спростовуються фальсифікації в описах про них, опублікованих в т. зв. «Історії міст і сіл Української РСР». Товариством «Гуцульщина» надруковано деякі рукописи П.Шекерика-Доникового, які випадково залишились уцілілими. Це, зокрема, його роман «Дідо Иванчік» (2007) обсягом майже 500 с. та «Рік у віруваннях гуцулів» (2009) обсягом понад 330 с., в яких на основі зібраних матеріалів  відображається духовний і матеріальний світ гуцулів, їхні традиції, звичаї, обряди, вірування, особливості діалекту тощо.
   Численна кількість праць з історії, етнографії і культури гуцулів у формі рукописів, як було встановлено в процесі однієї з перших експедицій науковців Філії І.Зеленчука та Я.Зеленчука в село Голови до близької родини П.Шекерика-Доникового, ним особисто напередодні арешту була закопана в землю на території лісової галявини. Проте, на жаль, вона там загинула від вод дощових злив і танення снігів. Тому назавжди залишилась невідомою. Це, звичайно, є великою втратою для історії про Гуцульський край та його жителів-гуцулів.
Дослідження проблеми «Український етнос у світовому часопросторі» розширює наукову діяльність Філії «Гуцульщина» на весь Західноукраїнський регіон і одержує своє висвітлення на науково-практичних конференціях, які щорічно, починаючи з 1994 р., проводяться в рамках Гуцульських фестивалів, інших наукових заходах, в опублікованих книгах і статтях, зокрема в журналі «Українознавство», збірниках наукових праць ННДІУ, регіональних виданнях Товариства «Гуцульщина» і Філії «Гуцульщина» (ж. «Гуцульщина», «Гуцульському калєндарі»), а також у центральній, регіональній і місцевій пресі та збірниках матеріалів наукових конференцій, проведених Чернівецьким національним університетом ім. Ю.Федьковича, Карпатським національним заповідником, Дрогобицькою районною держадміністрацією Львівської області й Благодійним фондом імені Івана Франка, Косівським відділенням НТШ та ін.
Науковий потенціал, напрацьований Філією в складних гірських умовах, є незаперечним підтвердженням вибору найбільш оптимальних шляхів для досягнення позитивних результатів. Серед цих шляхів (аспектів) в організації науково-дослідної роботи, як засвідчила практика, важливе місце і роль належить виїздам науковців у населені пункти, на місця, де вони в процесі зустрічей зі старож...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet