головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Видатний український природознавець Максиміліан Новицький
Автор: Проців Олег
аспірант кафедри управління проектами ЛРІДУ НАДУ при Президентові України, головний спеціаліст Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства
Видатний український природознавець Максиміліан Новицький


Україна багата своєю національно-історичною та культурною спадщиною. Одним із самобутніх регіонів є Гуцульський регіон України, що славиться своєю гірською природою Українських Карпат і талановитими українцями-горянами-гуцулами. Гуцульщина – це прекрасний і суворий гірський край, про який уродженець Поділля М.Ломацький писав, що у гуцульських горах, як ніде інде, можна почути гомін віків і зачерпнути силу й віру в майбутнє, тут, у зелено-срібних водах озер і рік, можна скупати й очистити не лише тіло, але й душу та карпатським сонцем зігріти її, а вийшовши на верх Говерли, побачити Бога й почути Його добротливий і ласкавий голос – голос Творця Гуцульських гір.
Творчу наснагу на Гуцульщині черпали як видатні українці – І.Франко, Леся Українка, М.Драгоманов, М.Грушевський, В.Стефаник, М.Черемшина, Ю.Федькович, С.Воробкевич, Б.Лепкий, М.Коцюбинський, Г.Хоткевич, М.Стельмах, І.Драч, С.Пушик та ін., так і відомі польські письменники – С.Вінценз, Й.Коженьовський, австрійські – Л.Захер-Мазох, К.Францоз, англійські – М.Дові та Й.Конрад, швейцарець Г.Збінден.
На межі між Гуцульщиною і Покуттям у чудовій,  мальовничій місцевості на березі річки Лючка розташувалось селище Яблунів, яке  подарувало світу  видатного науковця-натураліста М.Новицького, котрий впродовж всього життя займався ентомологією, спелеологією, геологією, іхтіологією, теріологією та природоохоронною справою.
Максиміліан Сила-Новицький народився  9 жовтня 1826 р. у селі Яблуневі Коломийського повіту (тепер Косівський район Івано-Франківської області) у родині дрібного польського шляхтича Фелікса Новицького, що був лісничим панських лісів Яблунева. Дитинство Максиміліана проходило в рідному селі. Після закінчення початкової школи батьки відправили його на навчання до Львова в Академічну гімназію, яку він успішно закінчив у 1846 р. У 1848 р. вступив на юридичний факультет Львівського університету, проте змушений був перервати навчання, оскільки його переслідувала австрійська влада за участь у маніфестаціях, що розгорілися в час Весни народів. М.Новицький поспішно покинув Львів і перебрався на Тернопілля. У селі Плотичі він активно збирав гербарії для навколишніх сільських шкіл і зацікавився ентомологією. Не маючи можливості поновити навчання в університеті, М.Новицький у 1850 р. складає іспит на вчителя молодших класів і продовжує вчителювати. У 1852 р. він переходить до Самбірської гімназії на Львівщині, що дає йому змогу активніше займатися науковими дослідженнями. Близькість до Львова сприяла його успішній співпраці з відомим меценатом і філантропом Володимиром Дідушицьким та його музеєм (Музей імені Дідушицьких). У 1854 р. у Львові, а у 1857 р. у Відні він складає нижчий та вищий педагогічні іспити із природничих наук, завдяки чому одержує право у 1858 р. перейти на викладацьку роботу до своєї рідної Львівської академічної гімназії. М.Новицький активно починає займатися ентомологією, видаючи у 1860 р. каталог метеликів Східної Галичини. Завдяки  зібраному фактичному матеріалу з ентомології він захищає у 1863 р. дисертацію доктора філософії у Львівському університеті й одержує запрошення очолити кафедру зоології у Ягеллонському університеті в Кракові.    
На території Галичини (Карпати, Прикарпаття, Покуття і Поділля) М.Новицький проводить ряд досліджень з ентомології та іхтіології. Під час подорожі Карпатами у басейні Черемошу він знайшов рідкісного вимираючого виду метелика Аполлона (Parnassius apollo Linnaeus, 1758).  Ця остання достовірна знахідка, здійснена великим галицьким натуралістом і ентомологом на території Івано-Франківської області, датується 1865 р.    
У науковому доробку М.Новицького – низка опублікованих праць, серед яких найвизначнішими є: «Метелики Галичини» (1865), «Перелік Татранських метеликів» (1868), «Каталог метеликів Галичини» (1868), «Атлас риб галицьких річок» (1889), а також підручник із зоології у трьох томах: «Ссавці», «Птахи, плазуни і риби», «Безхребетні» (1868–1869), в якому  матеріал вперше подавався згідно з теорією еволюції Ч.Дарвіна. Окрім підручника зоології, він видав кілька монографій, присвячених бабакам, сернам, рибам Дністра та Пруту. ...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet