Роки | Числа | |||
2013 | 1(46) | 2(47) | 4(48) | |
2012 | 1(42) | 2(43) | 3(44) | 4(45) |
2011 | 1(38) | 2(39) | 3(40) | 4(41) |
2010 | 1(34) | 2(35) | 3(36) | 4(37) |
2009 | 1(30) | 2(31) | 3(32) | 4(33) |
2008 | 1(26) | 2(27) | 3(28) | 4(29) |
2007 | 1(22) | 2(23) | 3(24) | 4(25) |
2006 | 1(18) | 2(19) | 3(20) | 4(21) |
2005 | 1(14) | 2(15) | 3(16) | 4(17) |
2004 | 2(11) | 4(13) | ||
2003 | 1(6) | 3(8) | 4(9) | |
2002 | 2(3) | 3(4) | 4(5) | |
2001 | 1(1) |
Видатний український природознавець Максиміліан Новицький
Автор: Проців Олег аспірант кафедри управління проектами ЛРІДУ НАДУ при Президентові України, головний спеціаліст Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства |
Видатний український природознавець Максиміліан Новицький
Україна багата своєю національно-історичною та культурною спадщиною. Одним із самобутніх регіонів є Гуцульський регіон України, що славиться своєю гірською природою Українських Карпат і талановитими українцями-горянами-гуцулами. Гуцульщина – це прекрасний і суворий гірський край, про який уродженець Поділля М.Ломацький писав, що у гуцульських горах, як ніде інде, можна почути гомін віків і зачерпнути силу й віру в майбутнє, тут, у зелено-срібних водах озер і рік, можна скупати й очистити не лише тіло, але й душу та карпатським сонцем зігріти її, а вийшовши на верх Говерли, побачити Бога й почути Його добротливий і ласкавий голос – голос Творця Гуцульських гір.
Творчу наснагу на Гуцульщині черпали як видатні українці – І.Франко, Леся Українка, М.Драгоманов, М.Грушевський, В.Стефаник, М.Черемшина, Ю.Федькович, С.Воробкевич, Б.Лепкий, М.Коцюбинський, Г.Хоткевич, М.Стельмах, І.Драч, С.Пушик та ін., так і відомі польські письменники – С.Вінценз, Й.Коженьовський, австрійські – Л.Захер-Мазох, К.Францоз, англійські – М.Дові та Й.Конрад, швейцарець Г.Збінден.
На межі між Гуцульщиною і Покуттям у чудовій, мальовничій місцевості на березі річки Лючка розташувалось селище Яблунів, яке подарувало світу видатного науковця-натураліста М.Новицького, котрий впродовж всього життя займався ентомологією, спелеологією, геологією, іхтіологією, теріологією та природоохоронною справою.
Максиміліан Сила-Новицький народився 9 жовтня 1826 р. у селі Яблуневі Коломийського повіту (тепер Косівський район Івано-Франківської області) у родині дрібного польського шляхтича Фелікса Новицького, що був лісничим панських лісів Яблунева. Дитинство Максиміліана проходило в рідному селі. Після закінчення початкової школи батьки відправили його на навчання до Львова в Академічну гімназію, яку він успішно закінчив у 1846 р. У 1848 р. вступив на юридичний факультет Львівського університету, проте змушений був перервати навчання, оскільки його переслідувала австрійська влада за участь у маніфестаціях, що розгорілися в час Весни народів. М.Новицький поспішно покинув Львів і перебрався на Тернопілля. У селі Плотичі він активно збирав гербарії для навколишніх сільських шкіл і зацікавився ентомологією. Не маючи можливості поновити навчання в університеті, М.Новицький у 1850 р. складає іспит на вчителя молодших класів і продовжує вчителювати. У 1852 р. він переходить до Самбірської гімназії на Львівщині, що дає йому змогу активніше займатися науковими дослідженнями. Близькість до Львова сприяла його успішній співпраці з відомим меценатом і філантропом Володимиром Дідушицьким та його музеєм (Музей імені Дідушицьких). У 1854 р. у Львові, а у 1857 р. у Відні він складає нижчий та вищий педагогічні іспити із природничих наук, завдяки чому одержує право у 1858 р. перейти на викладацьку роботу до своєї рідної Львівської академічної гімназії. М.Новицький активно починає займатися ентомологією, видаючи у 1860 р. каталог метеликів Східної Галичини. Завдяки зібраному фактичному матеріалу з ентомології він захищає у 1863 р. дисертацію доктора філософії у Львівському університеті й одержує запрошення очолити кафедру зоології у Ягеллонському університеті в Кракові.
На території Галичини (Карпати, Прикарпаття, Покуття і Поділля) М.Новицький проводить ряд досліджень з ентомології та іхтіології. Під час подорожі Карпатами у басейні Черемошу він знайшов рідкісного вимираючого виду метелика Аполлона (Parnassius apollo Linnaeus, 1758). Ця остання достовірна знахідка, здійснена великим галицьким натуралістом і ентомологом на території Івано-Франківської області, датується 1865 р.
У науковому доробку М.Новицького – низка опублікованих праць, серед яких найвизначнішими є: «Метелики Галичини» (1865), «Перелік Татранських метеликів» (1868), «Каталог метеликів Галичини» (1868), «Атлас риб галицьких річок» (1889), а також підручник із зоології у трьох томах: «Ссавці», «Птахи, плазуни і риби», «Безхребетні» (1868–1869), в якому матеріал вперше подавався згідно з теорією еволюції Ч.Дарвіна. Окрім підручника зоології, він видав кілька монографій, присвячених бабакам, сернам, рибам Дністра та Пруту. ...
Звернутися до повного тексту статті | Звернутися до версії для друку
Скачати файл в форматі PDF