головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Краса і біль Чорного Черемошу
Автор: Зеленчук Іван
Кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Філії "Гуцульщина" НДІУ (смт. Верховина).
Краса і біль Чорного Черемошу

Для кращого розуміння винятково важливої ролі Черемошу в житті та побуті гуцулів коротко розглянемо їхню історію та культуру. Загальновідомо, що споконвіків наші далекі предки вважали землю, вогонь і воду святими. Минали віки, змінювались покоління, але люди свято берегли мудрі заповіти своїх предків і передавали їх нащадкам. Відомо також, що давні гуцули поклонялися життєдайним силам гір, лісів, полонин, води тощо і більшість своїх пісень-співанок починали з обов’язкового заспіву-прославляння бога від худоби-маржини Сіда-Ріда і богині від води Дани, промовляючи: «А я собі заспіваю, Сіда-Ріда й Дана». Видатний гуцульський письменник і дослідник рідного краю П. Шекерик-Доників у своєму романі «Дідо Иванчік» детально описує, як старий гуцул Іван набирав води для лікування із дев’яти гірських джерел-головиць. А до набраної джерельної води він промовляв такі слова: «Водичько-сєтичько! Течєш з високих гір, з глибоких нір. Усе лихе обмиваєш, сама чіста пропливаєш, обмий и мене, иршєного Ивана, вид вуру, пострілу, клику, наслання й лихого чєсу» [1, 22].
На превеликий жаль, за останнє, ХХ, століття багато духовних і матеріальних скарбів України безповоротного втрачено, але збереглося бережливе ставлення до землі, вогню і води у значної частини українського народу. Метою статті є дослідження найбільшої річки Гуцульщини – Чорного Черемошу, яка разом із Білим Черемошем спільно творять єдиний Черемош – «Священну Ріку гуцулів».
    У дослідженні Черемошу ми будемо керуватися науковою концепцією українознавства проф. П. Кононенка, зокрема, її положенням про вирішальний вплив рідної природи на формування людської особистості: «Отже, у плані матеріально-технічному ми можемо дотеперішні покоління у тисячі разів перевищити, а в мірі духовності – на тисячі років відстати від них. Цивілізація та культура можуть як взаємно доповнюватися, так і ворогувати. Еволюція цивілізації засвідчує: міра речей – духовна людина, а вчителем її є не тільки освіта (наука, мистецтво, культура), а й природа. Більше того: природа – передусім» [ 2, 153 ].
    Значна частина духовно-культурного світу гуцулів, який органічно відображає Карпатські гори, ліси, полонини, річки і потоки, сформована унікальною природою найвищого Чорногірського хребта та найбільшої гуцульської річки Черемош. Глибоке наукове вивчення річки Чорний Черемош представляє великий інтерес не тільки для історії природи і культури Гуцульщини, але й для всієї України і варте проведення комплексного дослідження, яке може бути здійснене тільки на основі всього наявного фактографічного матеріалу, що розсіяний у різних наукових, науково-популярних і літературних виданнях, а також у його художньому відображенні в образотворчому та декоративно-ужитковому мистецтві.
    Причиною такої актуальності збереження природи водного басейну Черемошу є те, що ще на початку XVIІ ст., коли в Карпатських горах розпочалися перші лісорозробки, кардинально змінився екологічний стан Українських Карпатських гір, а значить і усіх гірських річок взагалі та Черемошу зокрема. За влучним застереженням французького вченого Ф. Сен-Марка, «людина руйнує природу тому, що вона на цьому заробляє, а за збереження природи вона платить і часто багато платить».
Феномен Черемошу знайшов своє яскраве і багатогранне відображення в духовній культурі Гуцульщини та давав і дає творче натхнення не тільки місцевим жителям цього краю, але й багатьом талановитим митцям України і світу.   
    Дослідженням річок і потоків Гуцульщини займалось багато науковців, серед них привертають увагу праці етногеографа М. Лаврук, яка розглядає географічні особливості цього гірського краю: «Поверхневі води, які є дзеркалом кліматичних властивостей території, мають на Гуцульщині найгустішу в Україні сітку. Недарма гуцули, характеризуючи свій край, кажуть, що вони живуть там, де закінчується хліб і починається вода». У монографії «Гуцули Українських Карпат» вона наводить конкретні дані про довжини річок Гуцульщини: «Гуцульські річки переважно дуже малі і малі. До малих (довжина русла 26–100 км) у басейні Пруту належать Черемош (80 км) та його притоки: Чорний Черемош (87 км) і Білий Черемош (51 км), Путила ...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet