головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2012   Число: #2(43)
пошук по сайту
75-річний ювілей Мая Панчука
Автор: Пасемко Іван
член Міжнародної науково-координаційної ради з проблем українознавства.
75-річний ювілей Мая Панчука

На 75-річчя Мая Івановича Панчука у першотравневий день 2012 р. зібралась еліта щонайславетніших істориків, етнополітологів, етнологів, українознавців Правобережжя та Лівобережжя України, Галичини, Буковини та Закарпаття, щоб привітати вихідця із знаної Попельні на Житомирщині, який досягнув чималих наукових вершин: доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії наук вищої школи України та Академії політичних наук, завідувач відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Першотравень у Києві вітав Мая Івановича не лише буйним цвітінням каштанів, але й таким теплом, якого не завжди зазнає навіть маківка літа… Було ще далеко до того часу, коли всі мали зібратись у великій залі урочистостей Інституту, а посланці міст, містечок та навіть сіл України йшли та йшли, несучи розкішні букети квітів, здається, зібраних з усієї України.
І коли вже дружно зібралися у залі, розпорядник цього урочистого дійства доктор історичних наук, професор Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, головний науковий співробітник Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії Ярослав Калакура повідомив присутніх, що нині, у перший день травня, коли українці передусім відзначають весняні маївки, коли лунають розмаїті співи по всіх куточках Центральної України, Слобожанщини, Полісся та розкішних Карпат, саме у перший день цього місяця мая, чи, як згодом українці витворили нову лексему, травня, батьки новонародженої дитини Іван Юхимович та Ганна Максимівна Панчуки довго не думали-не гадали та так і найменували свою шосту дитину Маєм. Нині ім’я  Мая Івановича Панчука – справжній скарб, діамант у суцвітті багатьох учених України. Слова проф. Я.Калакури увінчалися бурхливими і довготривалими оплесками присутніх, які вітали стоячи вельмишанованого ювіляра.
А далі були поздоровлення і спогади, як Май Іванович у шкільні, воєнні та повоєнні складні літа долав труднощі, але йшов наполегливо, твердо й упевнено до своїх вершин. Зокрема, брат ювіляра Анатолій Панчук з дружиною Зоєю Сергіївною, проф. Ярослав Калакура з дружиною Марією Михайлівною, проф. Василь Марчук з дружиною Ганною Іванівною, проф. Анатолій Слюсаренко з дружиною Наталією Осипівною – всі вони вели слухачів не лише на Полтавщину, у Наддніпрянщину, але й на Верховину, Гуцульщину, Буковину, Закарпаття, демонструючи усі принади родинних місць або тих, що особливо припали ювіляру до серця. Звучав тут гумор, розмаїті бувальщини, розповіді про зустрічі з цікавими людьми, учасники урочистої події не цурались української пісні. Тут виділялися своїми коломийками, чудовими народними піснями представники Івано-Франківщини, Закарпаття, Буковини, Полтавщини, рідної Житомирщини, Чернігівщини.
Серед численних поздоровлень було виголошено вітання від імені Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії. Привітавши Мая Івановича з визначною житейською  віхою у його житті, автор цих рядків від імені колективу Інституту, його директора проф. Петра Кононенка щиро побажав ювіляру подальших наукових осягів на ниві міжнародних взаємин з українознавцями закордоння у Європі, Америці, Австралії та Азії, зокрема, дякував йому за масштабну працю, яку здійснював учений, працюючи свого часу за сумісництвом у відділі міжнародного менеджменту українознавства.
Науковий світ проф. Мая Панчука широкий і різноманітний. Передусім треба відзначити, що принаймні дві монографії, створені в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, «Крим в етнополітичному вимірі» (К., 2005) [1, 568] та «Закарпаття в етнополітичному вимірі» (К., 2008) [2, 681] за найактивнішої участі М. Панчука (керівник авторського колективу), подаровані ним співробітникам відділу міжнародного менеджменту українознавства ННДІУВІ, стали практично настільними виданнями, до яких звертаються не лише працівники цього відділу, а й інші науковці Інституту українознавства, тим самим високо оцінюючи ці глибокі дослідження і водночас керуючись у своїй роботі окремими положеннями та висновками істориків та етнологів цієї провідної в системі НАН України інституції. Моно...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet