головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2012   Число: #2(43)
пошук по сайту
Світогляд Миколи Холодного: біля витоків сучасної глобальної етики
Автор: Турпак Надія
кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу геополітики та геостратегії НДІУ
Світогляд Миколи Холодного: біля витоків сучасної глобальної етики

Реалії сучасного світу, що зазнав впливу такого явища, як глобалізація, а також різноманітних негативних наслідків, що породжені цим явищем, змушують нас звернути особливу увагу на духовну спадщину українських мислителів, які у своїй творчості торкалися важливих ідей, що набувають актуальності у зв’язку із викликами сьогодення. Творчість цих мислителів має велике значення для розвитку української освіти і виховання, адже їхні думки можуть слугувати певними світоглядними орієнтирами людині в умовах існування сучасного техногенного суспільства. На початку ХХ ст. ці мислителі піднялися до рівня системного мислення. В їхній творчості знайшли свій вияв не лише захоплення наукою, але й пильна увага до філософських питань і узагальнень, підкріплена визначеною громадянською позицією й орієнтацією наукової думки на всезагальні гуманістичні цінності. Такими мислителями були В. Вернадський та його учень М. Холодний (1882–1953) – відомий український біолог, знаний своїми дослідженнями в галузі фізіології рослин, мікробіології, екології, дарвінізму, філософських проблем природознавства.
На жаль, філософські праці М. Холодного та його світоглядні ідеї є недостатньо дослідженими. Серед українських учених увагу аналізу творчості М.Холодного приділяли В. Крисаченко, В. Сніжко, К. Ситник [1, 2, 3].  К. Ситник, зокрема, напередодні 100-річчя з дня народження М.Холодного так оцінив діяльність мислителя: «Світова слава України – М.Г.Холодний був гідним членом храму національної духовності, головного осередку просвітництва й науки в Україні – Київського університету… самовіддано боровся проти нищення науки як соціального інституту» [3, 2].
На нашу думку, уважне прочитання філософських праць мислителя може дати змогу скласти уявлення про М. Холодного не лише як про талановитого ученого-природознавця світового значення, але й як про українського філософа-гуманіста. Ще у 1-ій половині ХХ ст. він наблизився до розуміння основних ціннісних орієнтирів буття людини в сучасному світі, що зазнав планетарних загроз, доторкнувся у своїх світоглядних міркуваннях і побудовах до актуальних для сьогодення положень сучасної глобальної етики, таких як усвідомлення цінності життя, ненасильства і діалогічності у стосунках між природою та суспільством. Вивчення філософського доробку М. Холодного дає нам підстави поставити цього мислителя поряд із такими філософами глобальної та екологічної етики, як В. Вернадський, А. Швейцер, О. Леопольд та інші.
Глобальна етика – це комплекс уявлень про морально-етичні імперативи, цінності та цілі, що лежать в основі діяльності людей, спрямованої на збереження життя на Землі і розвиток людства [4]. Потреба у розробці фундаментальних положень глобальної етики, а також в обґрунтуванні самої глобальної етики як відповідної системи знань і уявлень назріла у середині ХХ ст. у зв’язку з появою глобальних проблем сучасності, що стосувалися світу як цілого і вирішити які людство могло б лише шляхом солідаризованих і морально спрямованих зусиль. З точки зору глобальної етики, розвиток людства вимагав передусім розгляду економічних критеріїв прогресу через призму якості життя, збереження довкілля, розгортання внутрішнього світу людини, врахування широкого діапазону соціальних, політичних та культурних наслідків.
У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. як на Заході, так і в Росії та Україні з’явилися мислителі, що поставили у центральне місце своїх філософсько-світоглядних роздумів ключову ідею глобальної етики – ідею цінності життя. Проте кожен з них обґрунтовував цю ідею з різних позицій. Так, теолог, філософ, музикант А. Швейцер намагався обґрунтувати свою етику «благоговіння перед життям», виходячи з унікального поєднання раціонального мислення і теологічного (протестантського світогляду) [5]. «Батько» ж американської екологічної етики О. Леопольд свої світоглядно-екологічні пошуки гармонійного співіснування людини та природи (землі, рослинності, тварин) обґрунтовував, виходячи з позицій буддизму [6].
Відомий філософ, природознавець, творець вчення про біосферу та її перехід до ноосфери В. Вернадський, напевно, ближче, ніж усі інші, підійшов до усвідомлення основних положень глобальної етики. Він мислив її двояко. З одн...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet