головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2012   Число: #2(43)
пошук по сайту
Особливості побутування модерної філософії в середовищі української мови
Автор: Нікітіна Зорина
лаборант відділу філософських та етнопсихологічних проблем українознавства ННДІУВІ
Особливості побутування модерної філософії в середовищі української мови

Становлення сучасної парадигми філософування ставить перед дослідниками низку важливих завдань, серед яких одним із найважливіших вбачається формування цілісного, самодостатнього, а головне, адекватного словника. Оскільки саме словник є найістотнішим виразником розвиненості конкретної наукової царини.
Тому вважаємо за доречне присвятити дану теоретичну розвідку унаочненню специфіки побутування понять західноєвропейської Модерної філософії в середовищі української мови. Насамперед «окреслимо ті структурні словникові джерела, які варто розглянути при структуруванні змісту поняття. Найперше відмежуємо це поняття від аналогічних у російській та англійській мовах, що уможливлюють рух до синонімічних семантичних рядів в українській мові. Так би мовити, застосуємо методичну настанову британського філософа Нового часу Ф.Бекона, за якою таблиця наявності шуканого явища чи властивості обмежується граничними випадками з таблиці, де зазначена властивість вже відсутня. Оскільки йдеться про мовний чинник в інтегративному середовищі наукового теоретичного знання, окреслення границь семантичного застосування поняття … в російській та англійській мовах зумовлене тим, що це є дві найпоширеніші сучасні мови науки у впливі (як позитивному, так і негативному) на наукову теоретичну галузь України. Інші сучасні потужні світові мови, такі як німецька, … китайська, не мають наразі переважаючого значення у формуванні теоретичної мовної наукової культури в Україні» [5, 43]. Зокрема, звернемося до таких «вихідних найменувань», як «чуття», «відчуття», «сприйняття», «мораль» та деяких інших, які стануть у нагоді при окресленні меж нашого пошуку. Такий розгляд допоможе продемонструвати всі суперечності та неузгодженості, що спіткають дослідника у спробах віднайти адекватний відповідник британському «moral sense» чи французькому «sens moral».
Тож спробуємо структурувати словники як джерельну базу нашого дослідження. Перш за все варто звернутися до «Словника української мови», оскільки саме він визначає предметне середовище функціонування української мови. На його сторінках, зібраного та упорядкованого Б.Грінченком, віднаходимо такі значення досліджуваних понять (структура та форма представлення матеріалу у всіх наведених нижче витинках збережені відповідно до цитованих джерел):
«Відчуватися, -ваюся, -єшся, гл. Слышаться. Мені одчуваються речі дідусеві. Г. Барв. 367» [9, 285].
«Мораль, -лі, ж. Нравственность. Ле-виц. Пов. 72. Про мораль багацько по книжках читали. О. 1861. XI. 101.
Моральний, -а, -е. Нравственный. Не зупиняймося и моральним занепадом наших українців. К. XII. 133. Од моральної втоми він не зміг стояти. Ле-виц. Пов. 68.
Моральність, -ности, ж. Нравственность. Желех.
Морально, нар. Нравственно» [11, 306].
«Чути, -чую, -єш, гл. 1) Слышать. Чуєш, що дзвонять, та не знаєш, в якій церкві. Ном. Я не чула, що ви казали. Харьк. Чуй! чуй! Слушай! слушай! Вх. Лем. 483. 2) Чуять. Де мед чує, там ночує. Макс. (1849), 99. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. Грин. III. 227. 3) Чувствовать. На землі горе, бо на їй, широкій містечка нема тому, хто все знає, тому, хто все чує. Шевч. 9. 4) Какъ нарћчіе: слышно. Клект орлячий з під хмари чути. Ном. № 999.
Чутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Быть слышаннымъ, слышаться. Знали б люде, – чулись би непороки на їх, а то усі шанують. МВ. ІІ. 111. Чулися молоді жарти. МВ. (О. 1862. I. 101). 2) Чувствовать себя. Ой коні, коні, ведмеді, чи чуєтеся на силу, чи довезете княгиню? Свад. п. А що, Устино, чи ти чуєшся, що ти вже вільна душа? МВ. (О. 1862. III. 72). Чуюся на душі й на тілі, що й я живу. МВ. (О. 1862. III. 76).
Чутіти, (-тію, -еш), гл.=густи. Фр. (Желех.):
Чутка, -ки, ж. 1) Слухъ, вћсть. Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше. Ном. № 4452. Ані виду не видати, ані чутки не чувати. Ном. № 1940. 2) Шишка ели. Вх. Уг. 276. 3)=шулка. Вх. Уг. 276.
Чуткий, -а, -е. Чуткій. Чуткий, як утка. Ном. № 8554. Чутке ж і в тебе вухо! К. ЦН. 169.
Чутко, нар.=чутно. Чутко козаченька через три городи, що ходишь до дівчини. Чуб. V. 198. Справили таке весілля, що було чутко на всі царства. Чуб. II. 137.
Чутком, нар. Слыхомъ. А ні видком не видати, а ні чутком не чуват...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet