головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2012   Число: #2(43)
пошук по сайту
Методика опрацювання джерел і літератури в українознавчому дослідженні (Початок у №1 (42) – 2012.)
Автор: Калакура Ярослав
доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу історичних та теоретико-методологічних проблем українознавства НДІУ.
Методика опрацювання джерел і літератури в українознавчому дослідженні (Початок у №1 (42) – 2012.)

Однією із ключових передумов успішного та ефективного проведення українознавчого дослідження, продукування нових знань, наукової аргументації теоретичних положень і висновків є його історіографічне та джерелознавче забезпечення, тобто оцінка стану вивчення проблеми, створення ґрунтовної бібліографічної та джерельної бази. В загальних працях з історіографії та джерелознавства [1], в наявних науково-методологічних та навчальних публікаціях [2], у низці українознавчих студій [3] приділяється досить велика увага з’ясуванню значення наукової літератури і джерел у дослідницькій роботі, наголошується на деяких аспектах методики роботи з історичними джерелами та підготовки історіографічних оглядів літератури.
На виняткову важливість і актуальність цієї проблематики постійно наголошує проф. П.Кононенко, справедливо зазначаючи, що українознавство як система знань про Україну та українство має обширну історіографічну та джерельну базу, без опори на яку неможливо створити нове, цілісне і всебічне знання про витоки і етногенез українського народу, узагальнити досвід його багатовікової боротьби за волю і незалежність, за власну державу, а також осягнути історію самого українознавства [4, 17–18]. Не випадково, що створений і керований ним ННДІУВІ приділяє велику увагу збагаченню історіографічної та джерельної бази українознавства, удосконаленню методологічного інструментарію опрацювання джерел та літератури, підготовці науково-методичних посібників. Разом з тим чимало важливих і актуальних питань самої практики українознавчого дослідження, специфіки його методики потребує подальшого і більш поглибленого висвітлення. Пропонована стаття є логічним продовженням попередньої розвідки [5, 44–50] і має за мету з’ясувати сутність і шляхи джерельного та історіографічного забезпечення українознавчого дослідження, висвітлити ряд практичних рекомендацій щодо бібліографічної роботи, методики встановлення стану вивчення проблеми, її історіографії, вибору методів і способів пошуку та опрацювання джерел, у тому числі й архівних, реферування літератури, підготовки історіографічного та джерелознавчого компонентів наукового проекту.
Визначивши наукову проблему і тему дослідження, сформулювавши його назву (заголовок), склавши робочий варіант плану та проспекту, про що говорилося у згаданій статті, приступаємо до широкого комплексу підготовчих робіт, покликаних створити міцне історіографічно-джерельне забезпечення виконання проекту. Ключове питання, яке постає перед дослідником будь-якої українознавчої теми, пов’язане із встановленням стану її розроблення, тобто з’ясуванням історіографії проблеми і складанням бібліографії. Нині старшокласник, не кажучи вже про студента чи аспіранта, знає, що написання реферату, підготовка наукової доповіді, статті неможливі без ознайомлення з уже наявною літературою з теми дослідження на основі опрацьованої бібліографії. Досвід переконує, що кожен українознавчий проект починається із ознайомлення з доробком попередників, чим забезпечується дотримання одного із ключових методологічних принципів українознавства – наступність і спадкоємність дослідження. У напрацюваннях попередників науковець черпає досвід, осмислює і оцінює їхній внесок у розроблення теми, пересвідчується в правильності її вибору і доцільності дослідження, визначає своє місце в науці. За даними наукознавців, не менше 30% часу дослідник витрачає на інформаційно-бібліографічну діяльність, відстежуючи новини в своїй галузі знань як у мережі Інтернет, так і в бібліографічних каталогах. У сучасних умовах на науково-дослідну роботу, в тому числі в ділянці українознавства, потужно впливають чинники інформаційного суспільства, надбання новітньої електронної техніки, інноваційних науково-дослідних технологій, які дедалі ширше застосовуються в пошуковій і дослідницькій діяльності.
Початкуючий українознавець повинен мати хоча б загальне уявлення про бібліографію як галузь знань і про бібліографічні покажчики, оскільки вся пошукова робота із ознайомлення з літературою за темою дослідження починається з бібліографічних покажчиків та каталогів. Принагідно нагадаємо, що українська бібліографія має досить давню традицію, становлен...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet