головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2012   Число: #2(43)
пошук по сайту
Українці в російській армії під час першої світової війни
Автор: Глушко Микола
аспірант ННДІУВІ
Українці в російській армії під час першої світової війни

Перша світова війна (1914−1918 рр.) стала, безперечно, конфліктом небаченого масштабу, що вимірювався не лише в колосальних руйнуваннях та величезною кількістю залучених матеріальних і нематеріальних ресурсів. Сама назва війни говорить про те, що вона мала інший характер, ніж усі попередні війни. Світова війна означала глобальний конфлікт. Людство через обставини слабкого розвитку комунікацій на початку ХХ ст. жило ізольованими групами порівняно з сьогоденням. Перша світова війна апріорно мала нести в собі негативні наслідки як для людства в цілому, так і для українства зокрема: український народ на момент проголошення війни не лише не мав власної держави, він навіть не перебував на території одного політичного суб’єкта-держави. Частина українців проживала в Російській імперії, частина – в межах Австро-Угорщини. Ці держави воювали між собою. Незважаючи на всі негативі явища, які несла з собою війна, вона мала також низку позитивних аспектів. Конфлікт континентального масштабу вплинув на глобалізаційні процеси: мільйони людей різних етносів, національностей та віросповідань вперше зустрілися під час бойових дій. Лише тотальна війна дала змогу відбутися саме такому діалогу цивілізацій, який проходив не лише «згори», але й «знизу». Українці брали активну участь у даному конфлікті. Світова війна дала змогу винести «українське питання» на світовий рівень (за українські землі точилися жорстокі бої навіть після закінчення Першої світової війни). На міжнародну арену вийшло також українство, яке зі зброєю в руках проявляло національний характер та пробудження національної свідомості на очах у всього цивілізованого людства.
Позиція українців, що жили на теренах Російської імперії на початку війни, майже не відрізнялася від загальноросійських тенденцій. Через ці обставини українці з Наддніпрянської України не виявляли власної національної ідентичності. Втім як наслідок Лютневої революції 1917 р. у Росії почалися процеси українізації в армії та пробудження української національної свідомості. Українці, котрі воювали в лавах російського війська під час Першої світової війни, стали авангардом збройних сил України в роки національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. Проте вияви їхнього національного характеру до 1917 р. потребують окремого аналізу, оскільки еволюція української національної свідомості відбувалася саме під час війни. Рівень, специфіка, розвиток самоідентифікації українців дали їм змогу не розчинитися у вирі світової війни і зберегти власні національні особливості, незважаючи на віддаленість та відірваність від батьківщини.  Говорячи про українців у Російській імперії в територіальному плані, слід зазначити, що ми будемо брати до уваги не лише ті губернії, які традиційно вважаються українськими (Волинська, Подільська, Київська, Чернігівська, Полтавська, Херсонська, Харківська, Катеринославська і Таврійська), але й ті території Російської імперії, більшість населення яких становили українці (насамперед, йдеться про Кубань).
Метою цієї статті є дослідження специфіки самоідентифікації українців в російській армії під час Першої світової війни. Основні завдання полягають у визначенні чисельності українців у російській армії, рівня їхньої самоідентифікації та висвітленні й аналізі особливостей поведінки саме воїнів-українців на прикладі стосунків російських військових та мирного населення Галичини і Буковини під час окупації краю російською армією.
Джерельну базу дослідження становлять архівні матеріали Центрального державного історичного архіву в місті Києві [16-19; 20-25] та мемуари видатних діячів цього періоду [1, 5, 8, 11]. Щодо архівних матеріалів йдеться насамперед про документи російської окупаційної адміністрації, а саме  такі фонди, як 361 – «Канцелярія військового генерал-губернатора областей Австро-Угорщини, зайнятих за правом війни», 363 – «Штаб військового генерал-губернатора областей Австро-Угорщини, зайнятих за правом війни». Тут містяться документи, в яких констатуються факти взаємодії мирного населення Галичини і Буковини та російських військових в усіх її проявах. Зокрема, документально зафіксовані випадки агресії російських солдатів, їхня погромна діяльність, а також приклади мирної співп...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet