головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2012   Число: #2(43)
пошук по сайту
Кельтська теорія походження Русі: критичний огляд
Автор: Казакевич Геннадій
кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Кельтська теорія походження Русі: критичний огляд

Проблема походження та ранніх етапів розвитку Київської Русі вже більше двох століть залишається однією з найбільш дискусійних і водночас найбільш заполітизованих в історичній науці. Серед численних версій походження держави Русь та її назви окреме місце займає кельтська теорія, прихильники якої пропонують вважати засновниками Русі слов’янізованих кельтів південного узбережжя Балтики та Північного Причорномор’я. Кельтська теорія не здобула широкої підтримки в історіографії, однак з часу першої публікації її положень [18] і донині науковці не втрачають до неї інтересу [6, 9, 10, 12]. З огляду на це видається доцільним перевірити аргументованість кельтської теорії походження Русі з точки зору сучасного рівня знань про кельтські народи та їхні контакти зі слов’янським світом.
Засновником кельтської теорії походження Русі по праву вважається Сергій Шелухін (1864–1938), відомий український політик, член Центральної Ради та Генеральний суддя УНР, який після поразки визвольних змагань 1917–1921 рр. виїхав до Праги, де працював професором Українського Вільного Університету. Саме там у 1929 р. була опублікована його праця щодо походження Русі [18]. С. Шелухін замислював її як масштабну, згадуючи, що через брак коштів йому довелося скоротити книгу на три чверті й написати «телеграфічно», подаючи найголовніше. Крім книги, у якій була викладена кельтська концепція походження Русі, він замислював видання другої частини, «де пояснюється, як кельтські переселенці з народів: Антів, Боїв, Лемовіків, Раураків, Велавів, Галичан, якими літопис нам називав Галлів взагалі та ін., занесли із собою Слов’янам назви Богемії, Бойків, Лемків, Рави, Велині (Волинь), Галичан, Антів» [15, 2]. В особовому фонді С. Шелухіна у Центральному державному архіві вищих органів влади й управління зберігся машинописний «короткий екстракт» дослідження, який за змістом у цілому збігається з опублікованим варіантом книги «Звідкіля походить Русь?» [13], а також численні нотатки й рукописи окремих статей, де також відображені положення кельтської теорії.
Виклад концепції кельтського походження Русі С. Шелухін розпочинає з аналізу літописного переліку народів, що живуть з заходу на південь уздовж берегів «Варязького моря». Його С. Шелухін цілком обґрунтовано називає «системою морських вод Західної Європи» й звертає увагу на порядок розміщення «варязьких» народів: свеі (шведи), урмани (нормани), готи, русь, агняни (англи), галичани (галли), волхва, римляни і т. д. На його думку, народ русь, який розміщується літописцем поряд із англами та галлами, може бути ототожнений з рутенами (Rutheni) – кельтським плем’ям, яке у І ст. до н.е. зафіксоване Ю. Цезарем на півдні Галлії, у межиріччі Рони та Гаронни. Рутени, як зазначає дослідник, отримали свою назву від території, на якій проживали: вона «була трактом, шляхом, route для всіх народів, які ходили в Галію і через Галію» [18, 120]. Торговельною та колонізаційною діяльністю рутенів С. Шелухін пояснює зафіксовані античними авторами на півночі Африки назви міст Rusadir, Ruthusia, Rusconia та ін. [18, 14–20].
Після завоювання Ю. Цезарем Галлії в середині І ст. до н. е. рутени засвоїли здобутки римської цивілізації, однак у період Великого переселення народів вони були змушені виселитися зі своєї батьківщини й попрямувати на схід. Свідченням цього є епіграфічний напис з Ювавської катакомби у Зальцбурзі, у якому йдеться про вбивство св. Максима ватажком рутенів (rex Ruthenorum) Одоакром у 477 р. Історична пам’ять про ці події збереглася в українців, адже в літописі Самійла Величка (кінець XVII ст.) переможці Риму стародавні «русси» та їхній «князь Одонацер» названі предками козаків.
У колишній римській провінції Норик рутени перебували упродовж приблизно 150 років. Їхніми сусідами були волохи, слов’яни, а також інші кельти – бої, відомі як Bojer, Bojarn, Baioarii. «Ці Боери чи Бояри, – зазначає С. Шелухін, – славилися хліборобством і прийшли в Норик із Галлії. Римляни загнали їх в гори, а в кінці V в. вони вернулися на старі місця в Норик ... Може і в Київі звідси назва вищої боярської хліборобської верстви: бояри. Як назва: Норці» [18, 25]. Далі кельти попрямували до Причорномор’я. Шлях був їм відомий, адже у давні часи кельти д...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet