головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Історична знахідка на Гуцульщині: метричні книги Криворівнянської церкви Різдва Пресвятої Богородиці
Автор: Зеленчук Іван
Кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Філії "Гуцульщина" НДІУ (смт. Верховина).
Історична знахідка на Гуцульщині: метричні книги Криворівнянської церкви Різдва Пресвятої Богородиці

Українознавчі експедиції, здійснені науковцями відділення «Філія Гуцульщина» ННДІУВІ протягом останніх десяти років у населених пунктах Гуцульщини та Верховинщини,  дали можливість зібрати новий фактичний матеріал і створити українознавчу джерельну базу для наукових досліджень цього самобутнього етнографічного регіону України. Крім основних літературних і архівних джерел про Гуцульщину, додатковими джерелами фактографічної інформації про цей малодосліджений карпатський край є документи із сімейних архівів місцевого населення та матеріали експедиційних інтерв’ю корінних жителів цього краю. На основі українознавчих експедицій нами було комплексно досліджено історичне село Криворівня на Прикарпатті. Результати українознавчих досліджень цього відомого сільського населеного пункту України неодноразово публікувались у наукових виданнях ННДІУВІ, регіональних журналах та інших виданнях  Гуцульщини [1].
Наступний етап комплексного дослідження Криворівні пов’язаний з унікальною знахідкою парафіяльних метричних книг. Влітку 2011 р. до святкування 350-річного ювілею з часу будівництва Криворівнянської церкви Різдва Пресвятої Богородиці проводились відповідні ремонтні роботи в цьому храмі. Під час перекриття даху в його центральному куполі було знайдено зібрання 19 метричних книг парафіян Криворівнянської церкви, у 1944 р. таємно захованих місцевим священиком Лукою Дзьобою. Після детального перегляду було виявлено, що метричні записи зроблені 12-ма місцевими священиками протягом 235-ти років – від 1775 р. до 1944 р. Записи у метричних книгах виконали тогочасні криворівнянські священики Григорій Кропивницький, Петро Павлович, Михайло Волянський, Андрій Бурачинський, Еміліан Головацький, Йосиф Бурачинський, Олексій Волянський, Юліан Гранківський, Михайло Березюк, Степан Гунчак, Іван Амброзяк і Лука Дзьоба. Більшість рукописних записів добре збереглися і безпосередньо стосуються дати народження, одруження і смерті  колишніх та деяких сучасних жителів Криворівні, а також відомої місцевої священицької родини Бурачинських-Волянських. Особливе значення для українознавчих експедиційних досліджень Криворівні становлять метричні записи про тих криворівнянців, родовід яких досліджувався раніше у зв’язку з тим, що в них у різні часи проживали і творчо співпрацювали відомі діячі української науки і культури: Яків Головацький, Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Володимир Гнатюк, Леся Українка, Михайло Грушевський, Гнат Хоткевич, Станіслав Вінценз, Сергій Параджанов, Олесь Гончар, Параска Плитка-Горицвіт, Ярослав Чуперчук  та багато інших.
Після уважного прочитання вибраних записів у метричних книгах парафіян Криворівні було знайдено велику кількість нових персональних даних про відомі родини цього села: Білаків, Гутинюків, Дячуків, Палійчуків, Потяків, Пшибиловських, Рибенчуків, Зеленчуків, Мойсейчуків, Мітчуків, Харуків і Якіб’юків.  Попередній аналіз нових документальних даних про тогочасне населення Криворівні дає підстави зробити висновок, що загальний опис цього самобутнього українського села, зроблений нами раніше на основі зібраних експедиційних матеріалів, одержав переконливе документальне підтвердження у метричних книгах, які були надійно заховані у соборі протягом останніх 67-ми років. Таким чином, ми практично  переконались у правильності концептуального науково-методологічного висновку академіка Володимира Гнатюка про високу ступінь достовірності фактографічних матеріалів, одержаних науковцями під час проведення польових експедицій до найдосвідченіших корінних жителів досліджуваного терену. Саме такі вибрані творчі особистості-респонденти є живими носіями та творцями автентичної  історії і культури кожного краю [2].
Село Криворівня, розміщене в центральній частині Гуцульщини, має давню і багату історико-культурну та мистецьку спадщину, яка відноситься до цінних скарбів національної культури України. На даний час у селі діють Літературно-меморіальний музей Івана Франка із новозбудованим виставковим будинком, Музей-садиба Михайла Грушевського і Музей-хата-ґражда, що підпорядковані Івано-Франківському обласному краєзнавчому музею, створено громадський Літерат...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet