головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Українознавча реконструкція біографії видатної гуцульської співачки Марії Кречунєк (Чукутихи)
Автор: Зеленчук Іван
Кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Філії "Гуцульщина" НДІУ (смт. Верховина).
Українознавча реконструкція біографії видатної гуцульської співачки Марії Кречунєк (Чукутихи)

Сучасне українознавство є цілісною науковою системою знань про Україну і світове українство [1, 17–26]. Українознавчі дослідження Гуцульського регіону України, які проводяться науковцями відділення «Філія Гуцульщина» ННДІУВІ, базуються на науково-методологічних основах українознавства [2, 62–92]. Важливим напрямом науково-дослідної роботи відділення є українознавчі експедиції, що проводяться на Гуцульщині із 1995 р. [3, 119–122]. У результаті наукового узагальнення практичного досвіду підготовки і проведення українознавчих експедицій на Гуцульщині спочатку було досліджено концепційні основи експедиційного українознавства [4, 252–258], а потім розроблено наукову концепцію експедиційного українознавства [5, 228–234]. Під експедиційним українознавством слід розуміти емпірико-теоретичний напрям сучасного українознавства, у рамках якого українознавчі дослідження проводяться на основі аналізу й узагальнення експедиційно доповненої українознавчої джерельної бази, що складається із уже відомих наукових і археографічних джерел та нових експедиційних фактичних матеріалів і документів, особисто одержаних дослідниками в результаті проведення спеціально організованих українознавчих експедицій [5, 234].
Українознавчі експедиційні дослідження природи Українських Карпат, історії та культури Гуцульського регіону України охоплюють літературні наукові джерела, архівні документи та зібрані експедиційні матеріали, основу яких складають інтерв’ю досвідчених респондентів цього самобутнього краю. У дослідженні маловідомих тем доводиться покладатися тільки на народну пам’ять – усні спогади місцевих старожилів і довгожителів цього краю. Багаторічна практика підготовки і проведення українознавчих експедицій на Гуцульщині показала, що усна історія гуцулів є надійним допоміжним засобом у вивченні цього краю. На живучість народної пам’яті гуцулів звернув увагу видатний польський письменник Станіслав Вінценз (1888–1971) у своїй епічній книзі про давню Гуцульщину «На високій полонині. Правда старовіку», яка вперше була видана 1936 р. у Польщі [6]. Автор цієї книги особливо наголошує, що гуцульська народна пам’ять має властивість довго жити: «Для давніх людей сто років було зовсім небагато, а двісті – також нічого особливого. І не тільки тому, що жили довго, а й тому, що довго жила пам’ять жива» [6, 72].
За допомогою методики експедиційного українознавства було досліджено життя і творчість видатної гуцульської народної співачки Марії Кречунєк (Чукутихи). Історично склалося так, що саме гуцулка Чукутиха стала своєрідною «пісенною Берегинею Гуцульщини». У цій статті наведено послідовність експедиційних пошукових кроків під час дослідження життя і творчості Чукутихи та здіснено українознавчу реконструкцію її біографії.
В історії культури Гуцульщини відомий цілий ряд видатних митців, світла пам’ять про яких і зараз зберігається в народі, про їх життя і творчу діяльність розказують цікаві оповіді, а про декого із них складають красиві легенди. До талановитих митців Верховинщини по праву належать: Петро Шекерик (Доників), Василь Якіб’юк, Онуфрій Манчук, Юрій Гулюк, Іван Курилюк (Гавиць), Василь Грималюк (Могур), Їлак Минайлюк (Шкапо), Андрій Семенюк (Юрчак), Ярослав Чуперчук, Василь Шинкарук, Петро Харінчук, Гафія Гараджук, Параска Плитка (Горицвіт) та багато інших. Про декого з них відомо дуже багато, а дехто й досі залишається невідомим для більшості сучасних гуцулів. Однією із таких несправедливо забутих творчих особистостей нашого краю була талановита гуцульська співачка Марія Кречунєк, у народі відома як Чукутиха, яка жила у Ясенові Горішньому ще в часи владарювання тут Австро-Угорщини і Польщі. Жива пам’ять про неї збереглася серед багатьох верховинців завдяки усним переказам місцевих старожилів, а також одній історичній фотографії, яку в народі називають «Чукутиха з люлькою». Склалося так, що за влади Польщі у Жаб’йому жив і працював видатний український фотограф із Полтавщини Микола Сеньковський. 1926 р. він сфотографував цю 90-річну гуцулку у святковому вбранні із люлькою і назвав свою етнографічну фотороботу «Стара гуцулка». Пізніше, 1931 р., ця художня фотографія експонувалася на Міжнародній європейській фотовиставці у столиці Франції Парижі й одержала найвищу нагороду – Гра...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet