головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2006   Число: #1(18)
пошук по сайту
Геокультурна варіативність українського етносу
Автор: Крисаченко Валентин
доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділу геополітики та геостратегії НДІУ

Геокультурна варіативність українського етносу

Як відомо, український етнос являє собою досить однорідну спільноту. Про це свідчать, зокрема, його мовні особливості, антропологічний тип українців, територія розселення, звичаї, у тому числі і  побутові, міфологія, способи господарювання тощо. Це дозволило багатьом дослідникам (а нині це є вже аксіоматичним знанням) говорити про існування українського етносу як цілісної, поєднаної багатьма архетиповими, культурними, релігійними та іншими рисами спільноти.
Цьому сприяли ландшафтно-географічні умови постання, розвитку та існування українського етносу, зокрема, лісостепова смуга помірної зони з її крайніми дотиками, з одного боку - в напрямку степу та моря, частково, у Криму з північного боку - лісової смуги і на заході до гірських смуг. Унікальність та єдність українського етносу не змогли порушити навіть численні експансії на територію українців з боку сусідніх держав та імперій, включення тих чи інших українських територій до складу держав-загарбників і, таким чином, тривале відчуття на собі позаукраїнських, іноетнічних, інополітичних впливів. Звичайно, такі впливи накладали свій відбиток, але не змогли з різних частин українського етносу, які знаходилися у різних державах, витворити цілком нові етнокультурні реальності.
Як вже зазначалося, територія етнічних українських земель, з точки зору еколого-географічної, є відносно однорідною, за винятком деяких локальних регіонів. Саме в цих локальних регіонах і відбувалася своєрідна пасіонарність історичного розвитку українських етнічних груп, що протягом багатьох століть не могло не вплинути на розвиток усієї нації. Саме завдяки особливостям природних умов існування певних галузок українського етносу і формувалися субетнічні групи.
Загалом, це стосується не лише українського етносу: це питома закономірність для багатьох інших етнічних спільнот. Понад те, саме у природних ізолятах або напівізолятах формуються мікропопуляції у біосфері в цілому. Оскільки мова йде про обмеження контактів з осердьовою частиною спільноти, взаємини членів цієї мікропопуляції чи субетносу обмежуються власними територіями. Таким чином, протягом багатьох століть (а для тваринного і рослинного світу – тисячоліть і мільйонів років) на цій території у структурі цього угруповання нагромаджуються певні особливості. Такі спільноти мають непересічне значення для створення генетичного розмаїття і стартових можливостей, для подальшого видоутворення. Для людських спільнот, зокрема і для українського етносу, такі регіони і такі етнічні групи є важливими з точки зору збагачення загальної культури, мовної палітри, звичаїв, способів господарювання та інших рис. Причому вони не руйнують націю, а лише збагачують її локальними особливостями. В умовах перебування відповідних українських територій у складі інших держав або у контактних стосунках з іншими етносами, саме через ці субетнічні групи відбувається своєрідне запозичення, а тим самим і збагачення української мови, оскільки український етнос  всотує ті чи інші лексеми, ідіоми, інші культурні впливи, вбирає їх від своїх сусідів.
В означеному контексті можна вести розмову про геокультурну варіативність або різноманіття українського етносу. Це фіксуємо, насамперед, на його прикордонних територіях, яким притаманні ті чи інші еколого-географічні особливості, що сприяли своєрідній напівізоляції частини українського етносу. Для українців такими територіями є, перш за все, гірські та напівгірські території Заходу – Карпати, Бескиди, а також Закарпаття, яке знаходиться за названими гірськими масивами. На Півночі особливі гідрогеографічні умови пов'язано зокрема, з великою кількістю острівних територій серед мережі дрібних річок та боліт регіонів Прип'яті, Дніпра та низки інших рік. Формуванню субетнічних культур істотно сприяли також соціокультурні фактори, наприклад військова організація українців у Запорізьку Січ, яка тривалий час формувалася із українців та представників інших етносів, що визнавали українські цінності з різних територій, але виробляла свою лексику, свої звичаї, свої ознаки спільноти, які з часом стали елементом повсякденного життя, побуту, поведінки цієї запорізької громади. У минулі часи, наприклад князівські, формуванню своєрідності етнокультурного розвитку регіону сприяли також політичні особливості, зокрема в...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet