головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Фестивальний вогонь гуцульського етномистецтва в центрі Гуцульщини
Автор: Поп’юк Ярослава
Фестивальний вогонь гуцульського етномистецтва в центрі Гуцульщини

22–23 вересня 2012 року в селищі Верховина та селі Криворівня на Івано-Франківщині відбувалися основні дійства та конкурсні програми ювілейного ХХ Міжнародного гуцульського фестивалю. Вдихаючи Карпатське повітря, огортаючи поглядом неперевершену красу, одразу відчуваєш себе в зовсім іншому вимірі. Там, де душа прагне орлиного лету, серце заливається піснею соловейка і хочеться бути тут і зараз, вбираючи радість кожною клітиночкою життя. І тут, у наших рідних і таких непередбачуваних Карпатських горах, народжується традиційне мистецтво, не схоже на інші. Самобутній Гуцульський світ причаровує, немов добра чаклунка. І заглянути в нього, закрутитися в отому запальному вирі співанок і танців можна тільки на Міжнародному гуцульському фестивалі.
Це прекрасне дійство, започатковане на зорі незалежності, творчою хвилею залило не лише Гуцульщину, а й світ. Сьогодні фестиваль став своєрідною візитною карткою і популяризував не лише традиційну культуру, а й сприяв вирішенню багатьох соціально-економічних проблем регіону. Гуцулів побачили, про них заговорили, і на ХХ Гуцульський фестиваль з’їхалися не тільки з усієї України, а й із Канади, США, Естонії, Сербії, Польщі, Румунії, Молдови. На стадіоні у Верховині можна було побачити навіть жителів далеких Китаю і Японії. А погляд блукав, губився в розмаїтті узорів, вибагливих костюмів, серед яких гуцульська вбиря вирізнялася особливою колоритністю.
Як завжди, швидкозмінна погода випробовувала гуцулів на витримку. Та вони вже давно переконалися, що ця примхлива пані до них ласкава, тож, після дощової п’ятниці, суботній ранок радував сонячними промінчиками, хоч і на заході вабила погляд злегка засніжена Гуцульська Княгиня – Чорногора. Фестивальною ходою учасники попрямували до новозбудованого пам’ятника, який засвідчує, що Верховина, за словами Івана Франка, є не тільки «Гуцульською столицею», а й етногеографічним центром Гуцульщини. Цей пам’ятний знак того дня урочисто відкрили та освятили. А потім величаво пролунала пісня «Верховино, світку ти наш» у виконанні народного аматорського хору «Гомін Карпат» Верховинського РОМЦ. Прем’єра пісні та прем’єра монумента, який, до речі, постав за громадські кошти та кошти благодійників, навіть із-за меж району, налаштували всіх на перегляд ще чогось більш яскравого, феєричного. Тож дружною ходою усі попрямували на стадіон «Черемош».
А тут уже вирує ярмарок: краму різного, як у казці, тільки ціни повертають у реальність. А забави: хочете – портрет художник намалює, хочете – на ослику покататися, випробувати себе на спортивну витримку... Лише сцена завмерла в очікуванні пісенно-музичної феєрії. Заграли трембіти, заспівали гуцули, ноги пустилися у танок  – розпочалося фестивальне дійство.
У горах завжди раді гостям. Тож на сцену урочисто запросили голову обласної ради О.Сича, народного депутата України В.Чуднова, начальника управління Міністерства культури України О.Іонову, заступника голови ОДА Р.Іваницького, першого заступника голови обласної ради В.Гладія, начальника Головного управління культури ОДА В.Федорака, начальника Головного управління сім’ї, молоді та спорту, депутата облради М.Карабіна, голів Верховинської РДА та районної ради В.Гондурака та Я.Кікінчука, голову Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Д.Ватаманюка. Прибули на свято офіційні делегації із Чернівецької, Львівської, Закарпатської, Сумської областей та з Румунії.
І линули привітання на всю Верховину: від Президента України Віктора Януковича, від Міністерства культури, які зацитували ведучі. Поблагословили дійство священики Д.Михавків, Р.Болехівський та Ю.Стефлюк.
 «Дорогі і любі гуцули з усієї округи: з-над Черемошу, з-над Прута, з-над Тиси...», – полинули щирі слова з уст Д.Ватаманюка. Здавалося, його голос обнімав кожного гуцула, гостей та рідні гори, стільки в ньому було любові та ніжності. Бо фестиваль – то його дітище, що прославило Гуцульщину. Недарма мовив Дмитро Михайлович: «Ми сьогодні з вами проводимо велике дійство, ми вінчаємо двадцяту дитину, наш двадцятий Гуцульський фестиваль. За ці роки наша родина зміцніла, а фестивалі дали започаткування іншим заходам, які допомагають нам у наших складних кліматичних умовах розв’язувати питання і соціально-економічного, і культурного характеру, сприяють збереж...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet