головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Історія Державної високогірної рільничої школи на Гуцульщині
Автор: Зеленчук Іван
Кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Філії "Гуцульщина" НДІУ (смт. Верховина).
Історія Державної високогірної рільничої школи на Гуцульщині

Гуцульський регіон Українських Карпат відомий своєю чудовою гірською природою і талановитими людьми. Унікальний досвід гармонійних стосунків українських горян-гуцулів із природним середовищем Гуцульських Карпатських гір викликає особливу зацікавленість у контексті українознавчого дослідження Гуцульщини та наукової розробки екологічних методів господарювання в гірських природно-кліматичних умовах цього краю. Крім того, розкішна природа благодатного Карпатського гірського краю сприяє здоровому способу життя і побуту українських горян-гуцулів та спонукає їх до творчої діяльності у сфері духовної і матеріальної культури, що також широко досліджується багатьма українськими і зарубіжними вченими.
Перш за все ми хочемо звернути увагу на те, що Гуцульський гірський край має ряд характерних природно-екологічних і соціально-економічних особливостей, які суттєво впливають на традиційний уклад життя його автохтонного населення.
Переважна високогірність Гуцульщини. Гуцульський регіон України – це край Українських Карпатських гір, у центрі якого розташований найвищий гірський масив – Чорногірський хребет. Автохтонне населення цього краю – гуцули – будь-яку низьку гору, висотою близько 500 м н.р.м., називають «ґрунем» і не вважають її за справжню гору. На Гуцульщині традиційно прийнято справжніми вважати тільки гори висотою понад 1000 м н.р.м.
Значна лісистість Гуцульських Карпат. У цьому благодатному краю майже всі гори покриті лісами із хвойних і листяних дерев і тільки у долинах гірських рік та на високогірних альпійських луках-полонинах є землі, покриті гірським різнотрав’ям. Тому справедливо Українські Карпати інакше ще називають Лісистими Карпатами.
Екологічна чистота Гуцульських Карпат. Гуцульський регіон України знаходиться далеко від великих міст, промислових підприємств, заводів і фабрик. Тому цей регіон відноситься до екологічно чистих гірських територій України, багатих на чисте повітря, питну джерельну воду і природні (органічні) продукти харчування.
Традиційне полонинське господарство гуцулів обумовлене наявністю значних площ гірських сінокосів, пасовищ і високогірних альпійських лук-полонин, покритих гірським різнотрав’ям. Тому основною складовою частиною традиційного гірського господарства гуцулів є відгінне полонинське тваринництво, яке сформувалось протягом багатьох попередніх століть.
Традиційне гірське лісове господарство гуцулів обумовлене значною природною лісистістю краю і сформувалось протягом кількох останніх століть. Традиційне гірське лісове господарство гуцулів складається із посадки дерев, вирощування і догляду за лісом та промислової розробки гірських лісів.
Традиційне дерев’яне будівництво і деревообробна справа гуцулів обумовлені значними деревинними ресурсами краю. Живучи серед різних порід дерев, гуцули добре знають корисні властивості деревини та вміють споруджувати дерев’яні церкви і житлові будинки, столярні і меблеві вироби, а також прикладні і декоративні вироби з дерева.
Розсіяна (дисперсна) форма поселення в сільських населених пунктах Гуцульщини. Гуцульщина – це єдиний етнографічний регіон України, де в усіх гірських сільських населених пунктах, на економічній основі полонинського пастушого господарства, історично склалася і збереглася до наших днів специфічна форма поселення, що характеризується значною віддаленістю сільських садиб між собою. Така специфічна форма поселення має назву розсіяної (дисперсної) і спричинила, в свою чергу, відповідну розсіяну (дисперсну) комунікаційну інфраструктуру. 
Усі названі вище характерні особливості Гуцульщини є основними ідентифікаційними ознаками цього гірського краю України. Вони в комплексі суттєво впливають на спосіб життя, побут, працю і народну творчість гуцулів та яскраво відображаються у їхній матеріальній і духовній культурі, яка є самобутньою складовою частиною національної культури України [1].
Більшість гуцулів значну частину життя проводять на гірських схилах, у гірських лісах і на високогірних полонинах. Такий «гірський спосіб життя і праці» дає можливість автохтонним гуцулам добре знати природні особливості навколишніх гір, складну поведінку свійських тварин та звірів і корисні властивості різних порід дерев. Таким чином, можна твердити, що гірські природно-кліматичні умови Г...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet