головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Традиційна культура гірського рибальства на Гуцульщині в басейні Черемошу в кінці ХІХ – на початку ХХ століття
Автор: Зеленчук Ярослав
аспірант відділу філософських та психологічних проблем українознавства НДІУ
Традиційна культура гірського рибальства на Гуцульщині в басейні Черемошу в кінці ХІХ – на початку ХХ століття

Етносоціальна система Гуцульщини включає у себе всі традиційні види гірського господарства гуцулів. Історично першими в цьому гірському регіоні України були поширені привласнювальні види традиційного гірського господарства: мисливство, рибальство і збиральництво. На основі існуючої культури привласнюючих видів господарства гуцулів поступово відбувалось формування культури відтворюючих видів традиційного гірського господарства: полонинського, лісового, будівельного і деревообробного. Культури привласнюючих і відтворюючих видів традиційного гірського господарства гуцулів тісно пов’язані між собою і  в комплексі становлять цілісну етносоціальну систему Гуцульщини, що яскраво відображена у самобутній духовній культурі та декоративно-прикладному мистецтві цієї етнографічної групи українського народу. Тому комплексне дослідження етносоціальної системи Гуцульщини та традиційної матеріальної і духовної культури гуцулів є актуальним науковим завданням українознавства. Важливою складовою частиною етносоціальної системи Гуцульщини є традиційне гірське рибальство гуцулів, котре залишається недостатньо дослідженим і в наш час. У даній статті нами проведений аналіз українських і польських літературних джерел із історії рибальства на Гуцульщині, на основі якого здійснено українознавчо-історичну реконструкцію традиційного гірського рибальства гуцулів.
Однією із найголовніших річок Гуцульщини, крім Прута та Тиси, є, без сумніву, Черемош з його притоками – Білим Черемошем та Чорним Черемошем.  Довжина з’єднаного Черемошу, який утворюється після злиття Білого і Чорного Черемошу в селі Устеріки та впадає в річку Прут поблизу села Неполоківці, становить 80 км, довжини Білого та Чорного Черемошу становлять 51 та 87 км відповідно.
У кришталево чистих водах басейну Черемошу нараховується багато видів риб, серед них: форель струмкова, форель райдужна, лосось дунайський, минь річковий, марена середземноморська, підуст, головень, щука, в’юн звичайний, бистрянка, карась сріблястий, карась звичайний, пічкур звичайний, гольян звичайний, щипівка гірська, бабець барвистоногий та багато інших.
Цілком зрозуміло, що гуцули вміло використовували ці природні багатства. Жили в основному з мисливства, рибальства, збиральництва та тваринництва.  Рибальство, в свою чергу, давало змогу гуцулам збагатити їхній одноманітний харчовий раціон, який в основному складався з м’ясо-молочної продукції.
Як зазначено в путівнику по Гуцульщині за 1933 р., гуцули «до сільського господарства не мають ані відповідних умов, ані любові. Широко розповсюджено в гуцулів є повір’я, що займатися землеробством – то гріх» [1, 30].  Дослідники Гуцульщини відзначали, що тут активно розвивається  риболовля, цьому сприяє велика кількість річок та потоків, які є на території Гуцульщини [2, 186].
Вперше у Галичині, до складу якої входила і частина Гуцульщини, законом від 31 жовтня 1887 р. «Про рибальство» врегульовувалась оплата за оренду рибацьких ревірів, спосіб їх надання, терміни  вилову кожного виду риби, правила реалізації риби тощо [3, 147].
У 1905 р. у Галичині річки були поділені на 472 рибальських ревіри, з яких 366 здавались в оренду, а 106 – не здавалися через брак на них попиту. За рік у бюджет надходило 36603 крон орендної плати. Крім того, відповідно до статті 22 цього ж закону орендарі рибальських ревірів повинні сплачувати кошти у розмірі 15% від суми орендної плати у фонд розвитку рибальства, які склали у 1905 р. 5659 крон. Вартість оренди рибальських ревірів скаладала від 1 до 1200 крон. Річка Черемош згідно з Едиктом намісника Галичини  від 28 жовтня 1898 р. була поділена на 16 ревірів, 15 з яких були здані в оренду [4, 4]. Дохід від здачі в оренду рибальських ревірів на Черемоші становив лише 310 крон, тоді як дохід від здачі в оренду рибальських ревірів на Пруті – 2089 крон.  Як свідчить тодішня статистика вилову риби, в першому ревірі на річці Черемош протягом 1903–1904 рр. виловлено 1600 пстругів [5, 160], а вже у наступному 1905 р. лише за два місяці (липень–серпень) у  рибацькому ревірі між Криворівнею та Чивчином  виловлено декілька тисяч пстругів [6, 73–74].
 Тогочасні дослідники рибальства на Черемоші відзнача...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet