головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Де розташовувався дніпровський Самбатас Х століття
Автор: Чорний Георгій
кандидат технічних наук
Де розташовувався дніпровський Самбатас Х століття

Імператор Візантії Константин VII Багрянородний (905–959) у творі «Про управління імперією» залишив загадкове повідомлення про укріплення  на Дніпрі, яке він назвав Самбатас [1, 9] (у перекладах трапляються також Самбат, Самват, Самватас). У цьому укріпленні щовесни, як пише імператор, збиралися човни-однодеревки слов’ян, що припливали з Новгорода, Смоленська, Чернігова та інших міст. Пригнані човни тут готували до дальніх перевезень товарів по Дніпру, далі прибережними водами Чорного моря до Константинополя. Де було це укріплення, звідки і з якої мови походить його назва, чи не є вона двійником назви «Київ» – на ці питання намагалися дати відповідь упродовж останніх століть десятки дослідників, етимологію назви укріплення виводили із слов’янських, арабської, хозарської, єврейської, іранської та інших мов, але переконливих відповідей поки що не знайшли. Академік Б. Рибаков, підсумовуючи в 1980 р. результати відомих на той час досліджень з локалізації Самбата і походження його назви, висловив припущення про те, що укріплення могло бути на «одній з невеликих гір, розташованих поблизу Подолу», а етимологію слова «Самбатас» вважав неясною [2, 40, 41].
Після виходу у світ монографії Н. Голба й О. Пріцака [3] набула розголосу версія про те, що Самбат заснували євреї. Основним аргументом версії слугувала схожість у назвах укріплення і легендарної ріки Самбатіон, що згадується в ранньосередньовічній єврейській літературі. Стверджується, що Самбат був побудований у ІХ ст. хозаро-єврейською общиною як укріплене поселення для оборони окраїни Хозарського каганату. Більше того, за цією версією, Київ був заснований хозарами-іудеями під проводом їхнього воєначальника Куйя (Kuya), від імені якого Київ нібито дістав свою назву [3, 75–77].
Висновки авторів цієї версії мають, на нашу думку, поверховий характер: вони не підкріплені конкретними тогочасними свідченнями у тій чи іншій формі, ґрунтуються на припущеннях (наприклад, про діяльність того самого Куйя, яка не зафіксована жодним документом), суперечать археологічним даним щодо часу виникнення Києва [4, 23], а тому не можуть вважатися доведеними.
Яким чином знайти об’єктивні обґрунтовані відповіді на поставлені питання, що стосуються Самбата? Складність проблеми у тому, що назва укріплення зустрічається у творі Константина VII лише один раз, в інших джерелах її не знаходять, отже, ні з чим порівнювати, ні за що зачепитись, щоб розкрити прихований смисл цієї назви. Та все ж «свідок» є: назва фортеці залишилася не тільки у творі імператора, її зберегла, на нашу думку, народна пам’ять у слові «Самбурки», що ним називають місцевість на південній околиці сучасного Києва. У нашій роботі ставиться завдання:  дослідити, чи дійсно топонім «Самбурки» визначає місце розташування стародавнього Самбата і як ця версія узгоджується з історико-топографічними реаліями Києва та результатами проведених раніше досліджень.
Народна пам’ять – надзвичайно стійкий і довговічний свідок історії народів, особливо цінний для її дописемного періоду. Про феноменальну довговічність народної пам’яті говорять, наприклад, такі факти. Слово «Росія» сучасною латиською мовою передається як Krievija – саме так більше тисячі років тому предки латишів називали країну кривичів, що межувала з ними. Від кривичів і походить назва Krievija. А в словнику інших сусідів росіян – фінів – слово «Росія» значиться як Venaja, бо походить від узагальненої назви народів, що прозивалися венедами. Як бачимо, стійка народна пам’ять не сприйняла жодної з подальших назв російської держави: ні «Московію», ні «позичену» в українців «Русь», ні штучно придуману греками «Росію», яку підхопили московські царі через кілька століть після її появи, і не одну, а разом із грецьким двоголовим орлом на додачу. Отже, народна пам’ять не дозволяє зникнути історичній правді навіть через тисячу років. Сподіваємось, що і в нашому випадку слово «Самбурки» продовжує зберігати в собі пам’ять про назву стародавнього Самбата, який виник більше тисячі років тому. Поміркуймо над тим, як могло утворитися це слово.
На території Києва є немало місцевостей, назви яких схожі за своєю структурою на назву «Самбурки» – Нивки, Грушки, Теремки, Позняки, Осокорки та ін. Кожна з них окреслює певну територію Києва зі своєю характерною озн...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet