Колонка редактора (2001)Людина та її справа (2001)Парадигми сучасної науки (2007)Історія, теорія, методологія (2001)Мова і майбутнє України (2005)Національна культура (2001)Україна - етнос (2005)Освіта (2001)Україна і світ (2002)Експедиційне українознавство (2009)Рецензії, відгуки (2005)

Автор: Смолов Олег науковий співробітник Кримської філії ННДІУ

Філософське питання співвідношення, взає­модії та взаємовпливу категорій «кількості» та «якості» постало одразу з виникненням людської цивілізації. Входження України, як і інших країн світу, в епоху інформаційного суспільства загострило це питання щодо розвитку саме сучасних наук у необмежених їх напрямках і просторі, що цілком логічно і призвело до виникненя наукометрії. Відомо, що наука – це самоорганізована, синергетична система, розвиток якої керується її інформаційними потоками, а наукометрія – це системна сукупність кількісних методів вивчення розвитку науки як інформаційного процесу, його ефективності на підставі кількісних покажчиків визначених заздалегідь критеріїв [6].
Мета наукометричних досліджень – надати об’єктивну картину розвитку наукового напрямку, оцінити його актуальність, потенційні можливості, закони формування інформаційних потоків та розповсюдження наукових ідей. Реалізація цієї мети включає в себе ряд конкретних завдань, сукупне вирішення яких потребує системного підходу і має надати відповідь на більшість поставлених питань [6].
Отже, можна стверджувати, що наукометрія являє собою як інструмент вимірювання якості розвитку науки, так і рушійний важель її розвитку та певною мірою запобіжник негативного процесу на шляху її самоорганізації.
Наукометричний підхід було застосовано ко­лективом науковців ННДІУВІ у багатьох напрямках дослідження та розвитку україно­з­нав­ства.
Зокрема, одним із вдалих прикладів, на наш погляд, є напрямок визначення кількісних показників якості рівнів володіння української мо­ви та українознавства та будь-якої мови на всіх етапах безперервної мовної освіти в Україні у проектах [2]:
– «Створення комплексу комп’ютерних технологій для здійснення сертифікації рівні­в во­лодіння українською мовою та україно­зна­в­ством» (Державний реєстраційний № 0104U003351);
– «Загальнодержавна сертифікація якості рівнів володіння набутих умінь та навичок з української мови та українознавства у відповідності до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти на підставі інформаційних технологій та програмного забезпечення всеукраїнських інтернет-олімпіад»;
– «Якісна рівноправна безперервна мовна освіта в Україні».
Основою цих проектів є авторський (П.Ко­но­­ненко, О.Смолов, В.Лукашенко) Універса­ль­ний освітній програмний комплекс «KSL» (УОПК «KSL»). Цей інноваційний інформаційний ком­п­лекс відповідає вимогам щодо сучасного елект­­ронного навчально-методичного комплексу (ЕНМК) і є одним із практичних зразків для використання наукометричного підходу в українознавстві.
Разом з тим створення подібного інструменту – інформаційної системи для академічного та прикладного наукового відгалуження науки українознавства, як зазначалось вище, у необмежених її напрямках і просторі – потребує уважного огляду, вивчення та дослідження теоретичних і практичних наукометричних підходів як в Україні, так і в зарубіжжі.
У кожній галузі є свої показники ефективності. Але не в усіх сферах діяльності результати піддаються простому підрахунку. Все просто, поки йдеться про виробництво деталей. Зовсім інше – результати інтелектуальної праці. А вже чисельно оцінити внесок у науковий доробок окремого дослідження – не просте завдання.
З того часу, як наука стала на шлях виробництва й зажадала фінансування та інших знаків уваги, виникла потреба у вираженні критеріальної оцінки ефективності роботи наукових організацій, проектів і навіть окремих вчених у кількісних показниках, а не в описовому вигляді критеріїв якості. Але як порахувати, наприклад, якість знання?
Одним із завдань наукознавства є пошук оптимальної структури наукових установ та найбільш ефективних методів організації нау­ки як об’єкта управління, а також визначення шви­дкості розвитку наукових напрямів, індивідуальної та колективної продуктивності праці вчених тощо. З цією метою в наукознавстві використовуються різні моделі науки: економічна, гносеологічна, логічна, інформаційна та ін. Феноменологічно науку можна розглядати як процес отримання істотно нової інформації. Цей процес має послідовний та колективний характер; будь-яка наукова робота базується на працях попередників.
Наукометричний аналіз включає в себе найрізноманітніші завдання залежно від обраного методу. Так, під час використання статистичного (математичного) методу вирішуються такі завдання, як тимчасова динаміка кільк...

Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку