Колонка редактора (2001)Людина та її справа (2001)Парадигми сучасної науки (2007)Історія, теорія, методологія (2001)Мова і майбутнє України (2005)Національна культура (2001)Україна - етнос (2005)Освіта (2001)Україна і світ (2002)Експедиційне українознавство (2009)Рецензії, відгуки (2005)

Автор: Гулай Альона молодший науковий співробітник відділу української філології ННДІУВІ

Для сучасного вчителя-словесника важливим є вивчення і застосування у своїй професійній діяльності різного роду навчально-методичних матеріалів (розробок уроків, збірників вправ, методичних рекомендацій, матеріалів позакласних заходів, факультативів тощо). Це зумовлено тим, що традиція передавання досвіду старшого покоління педагогів молодшій генерації залишається актуальною для оновлення освітніх процесів.
Актуальність дослідження репрезентації історичного контенту в матеріалах часопису полягає у необхідності забезпечення навчально-методичного комплекту, який формуватиме в учнів цілісне уявлення про Україну та світове українство.
Своє бачення вивчення підходів до аналізу історичного контенту в навчально-методичних комплектах з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів і необхідність його дослідження у сучасній освітній парадигмі першими виклали у своїх працях С. Єрмоленко та А.Пономаренко [5, 9].
Мета даної роботи – вивчити історичний кон­тент у навчально-методичних матеріалах жур­налу «Дивослово», визначити засоби його реалізації, з’ясувати освітньо-виховне значення історичного компонента у формуванні мовної особистості учня.
Для моніторингу було обрано дванадцять но­мерів часопису «Дивослово».
Науково-методичний журнал «Дивослово» (до 1993 р. «Українська мова і література в школі») має виразний методичний характер, але водночас відіграє важливу роль у формуванні світогляду значної частини українського суспільства. Це джерело світоглядних орієнтацій учителів багатьох поколінь. Часопис започаткований у 1951 р. як двомісячники «Українська мова в школі» та «Література в школі»; у 1963 р. їх об’єднано під загальною назвою «Українська мова і література в школі». З 1994 р. журнал от­ри­мав назву «Дивослово». Видання відображає реальний стан функціонування мови; формує уявлення про українську мову як рідну, розвиває мотивацію її вивчення; подає навчально-методичні рекомендації. «Дивослово» орієнтує вчителів на виховання україномовної особистості, яка здатна самостійно мовно-культурно ідентифікувати себе.
Часопис складається з трьох незмінних розділів: «Методика викладання мови й літератури», «Мовознавство», «Літературознавство і ком­­паративістика». У ньому публікуються ма­те­ріали з актуальних питань мовознавства і лі­тературознавства, методики викладання ук­ра­їнської мови й літератури, методичні рекомендації, розробки уроків, а також матеріали олі­мпіад, конкурсів, сценарії виховних і гурткових заходів, рецензії на науково-популярні й методичні книги.
Цінність змістового наповнення журналу полягає в популяризації новітніх педагогічних технологій, узагальненні передового педагогічного досвіду, зокрема, представлено методичні розробки таких відомих методистів-практиків, як Л. Варзацька, В. Задорожний, Г.Клочек, Л. Ма­цько, Г. Токмань та ін.
За нашими підрахунками, навчально-методичні матеріали з української мови становлять 45%, з літератури – 65% (Рис. 1).
Для зручності опрацювання матеріал класифікуємо на три групи:
1) розробки уроків;
2) методичні рекомендації для вчителів-словесників;
3) позакласні заходи (гурткова, виховна робота).
Більшу частину змістового наповнення журналу (50%) становлять розробки уроків для учнів 7–11 класів, які розміщені у рубриках «Особистісно зорієнтоване навчання», «Дидактична скарбничка», «Компетентністне навчання», «Презентація навчального закладу», «Робітня вчителя-словесника».
Історичний контент найбільше представле­ний у розробках уроків журналу. При цьому відомості з історії в навчально-методичних матеріалах часопису розглядаємо в широкому значенні: не лише як історичну інформацію (події, постаті, епохи), а й беремо до уваги висвітлені факти з історії культури, літератури, мови, мистецтва тощо.
Дослідження статей журналу, у яких подано розробки уроків, дають можливість стверджувати про широкий контекст історичних матеріалів. Наприклад, уроки С. Байдусь, Т. Музиченко-Мельник, Є. Романюк, Т.Шеремета [3, 10] та ін. пропонують комплекс вправ, зміст яких відображає відомості з усної народної творчості та історії української мови. Також залучено літературознавчі матеріали, що представляють періоди літератури XIX ст. (творчість В. Забіли, А. Чужбинського, Т.Шевченка) та XX ст. (період «шістдесятництва»).
Домінує інформація з історії України в уроках С. Байдусь та Л.Хижкіної, Н. Дуняшенко. Автори ...

Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку